ПЛАН ЗАХОДІВ
по попередженню насильства в сім`ї та жорстокого поводження  дітьми  у   2021/2022 н.р.

Нормативні документи

Лист МОН України від 23.09.2021 № 4/793-21 "Щодо проведення в закладах освіти Всеукраїнського тижня з протидії булінгу".

Лист МОН України від 14.08.2020 №1/9-436 "Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню).

Лист МОН України від 13.04.2020 "Роз'яснення щодо застосування наказу МОН України від 28.12.2019 №1646"

Наказ МОНУ від 26.02.2020 №293 "Про затвердження плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти.

Рішення про затвердження міської комплексної програми "Назустріч дітям" на 2021-2025 р.р.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)".

Лист МОН України від 29.01.2019 №1/11-881 "Рекомендації для закладів освіти щодо застосувань норм Закону України щодо протидії булінгу".

Лист МОНУ від 29.12.2018 №1/9-790 "Щодо організації роботи у закладах освіти з питань запобігання і протидії домашньому насильству та булінгу".

Наказ МОН України від 02.10.2018 №1047 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами".

Постанова КМУ від 03.10.2018 №800 "Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров'ю".

Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".

Лист МОНУ від 28.12.2016 №1/9-680 "Щодо захисту дітей від усіх форм насильства, образ, недбалого й жорстокого поводження".

Постанова КМУ від 24.02.2016 №111 "Про затвердження Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року".

Постанова КМУ від 21.11.2013 №896 "Про затвердження Порядку виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб)".

Постанова КМУ від 21.11.2013 №895 "Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах".

Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 21.02.2013 №176 Про затвердження плану заходів щодо запобігання правопорушенням серед дітей, попередження жорстокого поводження з ними.

Декларація ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Наказ МОН від 16.12.2008 №1/9-806 "Про проведення заходів з профілактики поширення ксенофобських і расистських проявів серед дітей, учнівської та студентської молоді".

Онлайн-довідник

Онлайн-довідник “Рекомендації щодо онлайн-безпеки для педагогічних працівників” містить загальну інформацію щодо розповсюджених ризиків онлайн, принципи реагування та особливості діалогів з дитиною, яка стала жертвою протиправних дій онлайн, а також алгоритми дій для педагогічних працівників та адміністрації закладу освіти: 

https://stop-sexting.in.ua/guide-for-teachers/

Тренінг з батьками

«Попередження насильства, жорстокості в cім’ї та в дитячому колективі»

Мета: попередження насильства в сім'ї, профілактика та запобігання жорстокому поводженню з дітьми; усвідомлення відповідальності батьків за виховання дітей щодо жорстокого ставлення до оточуючого світу, створення доброзичливої та відвертої атмосфери в групі.

Час проведення:1 год. 15 хв.

Поняття, для засвоєння: насильство, види жорстокого поводження з дітьми, Закон України «Про попередження насильства у сім'ї»

Обладнання: ПОПЕРЕДНЄ АНКЕТУВАННЯ УЧНІВ, анкети, картки для поділу на групи, роздатковий  матеріал, відео.

Форма проведення: тренінг.

План

Вступ
1. Вправа «Знайомство» (5 хв.)
2. Вправа «Правила роботи» (5 хв.)
З. Вправа «Очікування» (10 хв.)
4. Вправа «Мозковий штурм» (5 хв.)
5. Інформаційне повідомлення про проблеми насильства та жорстоке поводження з дітьми(5 хв.)
6. Робота в групах (20 хв.)
7. « Обмеження і дозволи» (10 хв.)
8. Рольова гра « Зверни увагу» (10 хв.)
9. Вправа «Порада»
10. Анкетування «Чи гарні ви батьки?» (10 хв.)
11. Підсумки (10 хв.)

Хід тренінгу

Вступ
Доброго дня, шановні батьки! Нашу бесіду хотілося розпочати такими словами :
«Якщо твої наміри розраховані на рік - сій жито, на десятиліття - саджай дерева, на віки - виховуй дітей» (Народна мудрість).
Сьогодні  ми проведемо  нашу зустріч у формі тренінгу. Тренінг - це навчання досвідом. Це чудова форма для налагодження спілкування, профілактики конфліктів, які виникають між батьками та дітьми. Ви-люди, у яких різна освіта, різний характер, різні погляди на життя, різні долі, але є одне, що об’єднує вас, це ваші діти, які можуть стати горем чи радістю. Як і що треба зробити, щоб ваша дитина стала для вас щастям, щоб колись можна було сказати собі: «Життя склалось». Тому  на  цьому тренінгу ми розглянемо актуальну проблему, це попередження насильства та жорстокості в сім’ї та в дитячому колективі. 

1. Вправа «Знайомство»(5 хв.)
Мета: познайомити учасників між собою,створити умови для ефективної співпраці.
Але перш, ніж ми спробуємо обговорити цю тему, я пропоную привітати один одного словами: «Добрий день, мене звуть…, про  жорстоке поводження з дітьми я вперше почула…, у своєму житті я зустрічалася (не зустрічалася) з такими  людьми, що жорстоко поводяться з дітьми.»

2. Вправа «Правила роботи»(5 хв.)
Мета: показати необхідність вироблення й дотримання певних правил, за якими відбувається взаємодія людей у групі; прийняти правила для продуктивної роботи під час тренінгу.

Перш ніж перейти до подальшої роботи, пропоную  вам прийняти певні правила, за якими ми будемо працювати протягом нашої зустрічі. Практика проведення тренінга показує, що найбільш корисними в роботі груп є такі правила:
1. Активність.
2. Право промовчати.
3. Бути відвертим.
4. Бути позитивним.
5. Право піднесеної руки.
6. До всіх звертатися на «ти».
7. Правило «тут» і «тепер».
8. Толерантність.
9. Працювати «від» і «до».

Чи згодні ви з такими правилами?...

3. Вправа «Очікування» (10 хв.)
Мета: сформулювати завдання тренінгу, налаштувати учасників на роботу під час тренінгу.
Кожен з вас, почувши  тему тренінгу, поспілкувавшись з іншими батьками, можливо, має певні питання, які хотів би вирішити під час роботи. Кожен з вас щось очікує від цієї зустрічі. Що ж саме? Ви отримаєте стікери, на яких  зможете  записати свої очікування від цього тренінгу, побажання. Потім  зачитуєте та прикріпляєте на кошик очікувань.

4. Вправа «Мозковий штурм» (5 хв.)
Мета: з’ясувати рівень обізнаності.
Тема нашого тренінгу складна, оскільки стосується  прояву нашими з вами дітьми жорстокості та насильства. Нажаль, це явище живе серед нас, дорослих, а також серед наших дітей.
Тому пропоную всім продовжити речення: «Насильство та жорстокість для мене – це…»
- Чому сьогодні ми піднімаємо  цю тему?
- Які форми насильства над людиною існують у нашій країні?
- Хто провокує насильство?
- Чим підкріплюється насильство?

Отже, насильство – це будь-які умисні дії   фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування однієї людини по відношенню до іншої людини, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи як людини, так і  громадянина, а також наносять йому  моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю.
Перегляд відеороликів:

Домашнє насильство: факти та цифри

https://www.youtube.com/watch?v=rUb9wpPW160   

Кожна 5 жінка в Україні потерпає від знущань в родині: куди звертатися в разі домашнього насильства

https://www.youtube.com/watch?v=KlPj3vz9qMY  

Про види насильства

https://nonviolence.ed-era.com/video

5. Інформаційне повідомлення про проблеми насильства та жорстоке поводження з дітьми (5 хв.)
Ця проблема є актуальною, тому що  близько половини опитаних дітей в Україні вважають себе недостатньо захищеними державою від жорстокості, знущання, брутального поводження, викрадення та продажу, від  сексуальної експлуатації -38%, від примусу до підневільної, непосильної, надмірної чи небезпечної  праці -34%, від вживання наркотиків-43%. Насильство в сім’ї - серйозна  і поширена проблема в світі. Воно впливає на життя дітей і підлітків: третина дітей в Україні щороку спостерігають акти насильства в сім’ї. Діти матерів, що зазнали знущань, у шість разів частіше намагаються покінчити життя самогубством, а 50% таких дітей мають схильності до вживання наркотиків й алкоголю. Одна третина підлітків зазнає насилля в інтимних стосунках. Найбільш типовими наслідками такої ситуації стають такі скарги батьків чи вчителів на поведінку дітей: бійки, конфлікти з оточенням, низька шкільна успішність, замкненість тощо. До емоційних проблем  таких дітей можна зарахувати: підвищену агресивність, знижений настрій, депресію, тривожність, страхи, нестійкість емоційної системи.

Часто батьки скаржаться на  психоневрологічні розлади у дітей - безсоння, енурези, а також соматичні – серцево-судинні розлади, порушення травлення, астму тощо.

У тоталітарних сім’ях, де прийняті директивні, жорсткі форми виховання або дитину надмірно опікують, не враховуються потреби та психоемоційні особливості дитини, батьки не усвідомлюють жорстокої поведінки з дітьми. Вони вважають, що жорсткі умови виховання корисні, і не розуміють, що це негативно впливає як на психіку дитини, так і на стан її здоров’я.

Самі діти, які зазнають жорстокого поводження і насильства, звертаються за психологічною  допомогою вкрай рідко. Насамперед, це випадки сексуального насильства щодо підлітків, побиття батьками. А ось на вулицю вони тікають все частіше. Це саме ті підлітки, з якими щодня стикається дільничий міліціонер – чи як з правопорушниками, чи  як споживачами наркотиків, чи як  просто нещасними бездомними дітьми.

Що ж таке жорстоке поводження з дітьми? Як відрізнити послідовні дії батьків при вихованні в дитини дисциплінованості та відповідальності від їхніх насильницьких дій? Які дії треба вважати неприпустимими, які з них підлягають покаранню згідно з Законом України «Про попередження насильства в сім’ї”?

Фахівці виділяють 4 типи жорстокого поводження щодо дітей:
1. Фізичне насильство;
2. Нехтування;
3. Сексуальне насильство;
4. Психологічно жорстоке поводження.

6. Робота в групах (за допомогою карток, які учасники отримали, вони об’єднуються в групи) (20 хв.)
Мета: з’ясувати рівень обізнаності батьків щодо типів жорстокої поведінки та розуміння того, що не кожне покарання принесе дитині користь. Розвивати навички групової взаємодії.
І група – записує форми та дії, які відносяться до фізичного насильства, наводить приклади.
ІІ група – записує форми та дії, які відносяться до нехтування, наводить приклади.
ІІІ група – записує форми та дії, які відносяться до сексуального насильства, наводить приклади
ІV група – записує форми та дії, які відносяться до психологічного насильства, наводить приклади.

Додаткові матеріали

Фізичне насильство – нанесення фізичних пошкоджень, тілесні  карання, а також залучення дітей до вживання алкоголю й наркотиків. У деяких сім’ях як дисциплінарний захід використовують різні види фізичного насильства – від потиличників до ляпасів і шмагання ременем. Необхідно усвідомлювати, що фізичне насильство – це фізичний напад, що завжди супроводжується словесною образою та психічною травмою. Що, без сумніву, є прямим порушенням прав та свобод людини, та зокрема дитини.

Сексуальне насильство – використання дитини дорослим або іншою дитиною для задоволення сексуальної потреби, а також залучення до дитячої проституції, в тому числі з використанням порнографічної літератури, фотографій, кінофільмів з метою отримання прибутку.

Психологічне насильство (емоційне) – відсутність любові та уваги до дитини,  приниження її людської гідності, грубість (словесні образи, погрози, заборони виходити на вулицю, гуляти з однолітками: маніпулюють нею, використовуючи при цьому неправду й незгоду, кривдять її родичів і друзів для того, щоб прогнати їх.

Нехтування (зневажання основних потреб  дитини) – відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, одягу, житлі, вихованні, медичній допомозі через низку об’єктивних причин (бідність, психічне захворювання,недосвідченість), а також без них.

Отже, причинами жорстокості серед дітей є: статус дитини в колективі, відношення до нього однолітків, взаємовідношення з вчителями, стосунки в сім’ї, а також чоловічий стереотип поведінки, який культивується як у сім’ї, так і в засобах масової інформації.

Як бачимо, поширенню жорстокості дітей сприяє необізнаність батьків або осіб, що замінюють їх, із тим, які заходи впливу неприпустимі у взаєминах із дитиною, нерозуміння того, що  не кожне покарання принесе дитині користь. Негативну роль  відіграє також низький рівень правової культури населення, недостатні  знання законодавчих норм, що охороняють права дитини та гарантують покарання кривдників. У тому числі – за порушення основних прав людини та дитини.

7. «Обмеження і дозволи» (10 хв.)
Мета: проаналізувати обмеження і дозволи у родині.
Інструкція: « Заповніть таблицю «Заборони – заохочення», записавши:
1)Що вам забороняли ваші батьки і чим вони вас заохочували;
2)Що ви забороняєте своїм дітям і чим заохочуєте.
 Порівняйте. Підкресліть пункти, які збігаються. Які ви зробили висновки?»

8. Рольова гра «Зверни увагу» (10 хв.)
Мета: звернути увагу на внутрішній світ дитини, проаналізувати, як впливають «непорозуміння» батьків на емоційний стан дітей.
Для участі у грі запрошуються троє  бажаючих. Один виконує роль батька, другий – роль матері, третій – роль дитини.
Вони отримують завдання програти ситуацію:
«Батько затримався на роботі й прийшов додому пізніше, ніж звичайно. Він забув, що планували провести вечір разом із сім’єю в басейні. Мати починає з’ясовувати стосунки в присутності дитини.»
Потім учасники обговорюють, як  вони почувалися, виконуючи ролі. Учаснику, який виконував роль дитини, надається можливість виразити свої почуття і звернутися до «батьків».
Своїми враженнями діляться спостерігачі.

9. Вправа «Порада»
Мета: розвивати навички активного слухання, розуміння внутрішнього світу дитини, підтримки, співчуття.
Батьки об’єднуються в 4 групи за порами року.
Дитина  звертається до батьків із проблемою. Батьки, вислухавши, повинні порадити їй, що робити, і переконати, що все буде гаразд.
 Ситуація для групи №1:
«Я не буду товаришувати з Володимиром, бо він мене образив. Сьогодні я весь урок малювала пейзаж, а він проходячи мимо, зачепив та перекинув склянку з водою і весь малюнок зіпсував. Ми  з ним побилися.»
Ситуація для групи №2:
«Я не піду більше до школи, бо мене постійно ображає Владик ,він чіпляється до мене і говорить, що я «лох» та «шестірка».
 Ситуація для групи №3:
«Мамо, що мені робити? Вчитель (без підстави) звинуватив мене в тому, що я списав контрольну з математики у сусіда і не бажає ставити гарну оцінку».
Ситуація для групи №4:
«Я взяла у Лариси курточку на фізкультуру, а коли бігла, то перечепилася і впала та порвала курточку.  Тепер Лариса разом з дівчатами влаштують  з’ясування стосунків , скоріше всього поб’ють».

Як бачимо, попередити жорстокість та агресивність допомагають такі вміння: вміння слухати, доброзичливе та тепле спілкування, лагідний погляд.

10. Анкетування «Чи гарні ви батьки?» (10 хв.)
Мета: перевірити  правильність виховання батьків.
На питання анкетування потрібно відповідати: «так», «ні», «інколи».

Підіб’ємо підсумки анкетування.

За кожну позитивну відповідь поставте собі 2 бали;  за відповідь «інколи» -1 бал; за негативну відповідь -  0 балів.

Менше 6 балів – справи ваші кепські. Спробуйте терміново почати вивчення азів батьківської педагогіки.

Від 7 до 14 балів – поняття про батьківські обов’язки у вас є, але необхідно більше часу й уваги приділяти дітям, частіше з ними спілкуватися.

Більше 15 балів – ви справляєтесь з батьківськими обов’язками, але не заспокоюйтеся на цьому і не думайте, що ви робите все можливе – в батьківській праці не буває меж.

БАЖАНО ЗАЗНАЧИТИ, ЩО ВЕЛИКЕ ЗНАЧЕННЯ У ВИХОВАННІ ДІТЕЙ МАЄ ЗАОХОЧЕННЯ: СЛОВОМ, ПОГЛЯДОМ, ЖЕСТОМ, ДІЄЮ.
ДУЖЕ  ВЕЛИКЕ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ДИТИНИ МАЄ ПОКАРАННЯ, ЯКЩО ВОНО СЛІДУЄ ВІДРАЗУ ЗА ВЧИНКОМ, ПРОВЕДЕНА РОЗ’ЯСНЮВАЛЬНА БЕСІДА, ВОНО СУВОРЕ, АЛЕ НЕ ЖОРСТКЕ ТА ОЦІНЮЄ ДІЇ ДИТИНИ,А НЕ ЙОГО ОСОБИСТІ ЯКОСТІ.

Караючи дитину, батько та мати проявляють терпіння, спокій та витримку.

Ознайомлення батьків з попереднім анкетуванням учнів:

11. Підсумки (10 хв.)
Мета: отримати від кожного учасника коротку інформацію про враження від проведеного тренінгу.

Тренер звертається до учасників із пропозицією скласти йому лист з 11 слів, який містив б відповіді на такі запитання:

Наша зустріч підійшла до завершення. Сподіваюсь, що вона була для вас корисною, викликала роздуми, а також бажання побудувати по – новому взаємовідносини в своїй сім’ї.

Учасникам пропонується закінчити речення: «Я хочу сказати своїй дитині…» (про необхідність дисциплінованості, співчутливості, толерантності тощо).

Тренер роздає пам’ятку і бажає взаєморозуміння та поваги у стосунках  з дітьми.