Комунальний заклад освіти
"Середня загальноосвітня школа №81"


Учням на допомогу

 

Розділи сайту:

 

 

 

Архив новостей за 2014-2015 учебный год

ДПА 2015: порядок та процедура проведення

Державна підсумкова атестація учнів (вихованців) - це форма контролю відповідності освітнього рівня випускників загальноосвітніх навчальних закладів І, ІІ, III ступенів та професійно-технічних навчальних закладів, що надають повну загальну середню освіту, державним вимогам.

Контроль за дотриманням вимог до організації та проведення державної підсумкової атестації навчальними закладами покладається на місцеві органи управління освітою.

Атестація проводиться з навчальних предметів, перелік яких щороку визначається і затверджується Міністерством освіти і науки України.

Обов'язковою є атестація з української мови. Учні початкової (4 клас) та основної (9 клас) школи з навчанням мовами національних меншин, які прибули з-за кордону і почали вивчати українську мову в поточному навчальному році, замість атестації з цього предмета можуть за заявою батьків або їх законних представників та за рішенням педагогічної ради проходити атестацію з мови навчання.

Державна підсумкова атестація у навчальних закладах проводиться у письмовій формі.

Завдання для проведення ДПА укладаються навчальними закладами відповідно до орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань, затверджених Міністерством освіти і науки.

Державна підсумкова атестація може проводитися у формі зовнішнього незалежного оцінювання. У такому випадку порядок її проведення визначається порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти.

Результати ДПА оцінюються за 12-бальною шкалою відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13 квітня 2011 року № 329 та Орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти з предметів інваріантної складової навчального плану, наведених у додатках 1-12 до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 30 серпня 2011 року № 996.

Оцінки за атестацію заносяться до Протоколу державної підсумкової атестації та відповідної шкільної документації. Також оцінки ДПА виставляються: у табель навчальних досягнень (після закінчення початкової школи), додаток до свідоцтва про базову загальну середню освіту, додаток до атестата про повну загальну середню освіту.

Результати державної підсумкової атестації не враховуються при виставленні річних оцінок з предметів, з яких учень проходить атестацію.

Учням (вихованцям) вечірніх загальноосвітніх навчальних закладів надається право пройти атестацію з усіх предметів, визначених Міністерством освіти і науки, за місцем навчання.

Учням загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів "Міжнародна українська школа" надається право пройти атестацію на територіях країн їх перебування.

Школярі, які хворіли під час проведення ДПА, мають надати медичну довідку, на підставі якої рішенням педагогічної ради навчального закладу та відповідним наказом керівника закладу їм надається право пройти атестацію в інші строки.

Також право пройти атестацію в інші строки надається учням, які не з’явилися для проходження атестації через поважні причини та тим учням, які тимчасово навчалися за кордоном і повернулися в Україну після проведення атестації.

У випадку проведення ДПА у формі ЗНО учням, які не пройшли атестацію під час основної сесії з поважних причин, надається право пройти атестацію під час додаткової сесії зовнішнього незалежного оцінювання. B окремих випадках (призов на військову службу, виїзд на постійне місце проживання за кордон) дозволяється проводити атестацію достроково.

Учні, які проживають на тимчасово окупованій території України та на території проведення антитерористичної операції, проходять атестацію у загальноосвітньому навчальному закладі І-ІІІ ступенів "Міжнародна українська школа" або іншому навчальному закладі системи загальної середньої освіти України, що розташований на території, підконтрольній українській владі.

Не пізніше ніж за два тижні до початку державної підсумкової атестації в навчальних закладах за погодженням з місцевими органами управління освітою мають бути створені державні атестаційні комісії, члени яких є відповідальними за дотримання порядку проведення атестації та об'єктивність її оцінювання.

Атестацію екстерном за освітній рівень відповідно початкової, базової та повної загальної середньої освіти мають можливість пройти особи, які зараховані на екстернатну форму навчання.

Також для деяких категорій учнів передбачена можливість звільнення від проходження державної підсумкової атестації. Докладну інформацію див. за наступним посиланням >>>.

Для оскарження процедури проведення та результатів державної підсумкової атестації у відповідних місцевих органах управління освітою мають створюватися апеляційні комісії з кожного предмета, з якого проводиться ДПА у навчальних закладах.

Апеляційну заяву подають учні (у разі досягнення повноліття), їх батьки (один із батьків) або їх законні представники протягом трьох робочих днів після оголошення результатів атестації. Розгляд апеляційних заяв здійснюється у триденний строк із дати надходження апеляційної заяви.

За наслідками розгляду апеляційних заяв комісія може відмовити у задоволенні апеляційної заяви через недостатність підстав для зміни результату ДПА або задовольнити її.

 


У МОН розробили навчальну програму "Захист Вітчизни"

Міністерством освіти і науки запропонований для розгляду, доопрацьований за результатами громадського обговорення, проект навчальної програми "Захист Вітчизни" для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Передбачається, що навчальний предмет "Захист Вітчизни" входитиме до інваріантної складової Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня.

Метою навчального предмета є ознайомлення молоді з основами нормативно-правового забезпечення захисту Вітчизни, набуття школярами знань про задачі Збройних Сил України, їх характерні особливості, засвоєння основ захисту Вітчизни, цивільного захисту, основ медичних знань, здійснення психологічної підготовки молоді до захисту Вітчизни.

Також викладання предмета має формувати у школярів життєво необхідні знання, уміння і навички щодо захисту Вітчизни.

Предмет "Захист Вітчизни" буде обов’язковим навчальним предметом, що викладатиметься в старшій школі. Уроки проводитимуться відповідно до календарного плану по півтори години на тиждень. 10 клас - по 1,5 години на тиждень протягом навчального року. 11 клас: в першому семестрі - по 1,5 години на тиждень, а в другому семестрі - по 1 годині на тиждень та 18 годин буде відведено на проведення військово-польових занять.

Вивчення навчального предмета проводиться з юнаками та дівчатами разом. При закінченні вивчення курсу навчального предмета "Захист Вітчизни" будуть організовуватися 3-х денні (18 годин) військово-польові заняття на базі військових частин, військових комісаріатів та базових навчальних закладів, які організовуватимуться та проводитимуться районними військовими комісаріатами та органами місцевого самоврядування.

Передбачається, що під час проведення занять учителі та учні матимуть обов’язково вдягатимуть військову форму. На уроках "Захисту Вітчизни" і позакласних заходах з військово-патріотичного виховання відносини між учнями і вчителями предмета будуватимуться на основі вимог статутів Збройних сил України.

Проект навчальної програми "Захист Вітчизни" для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів опубліковано на сайті Міністерства освти і науки за наступним посиланням. Зауваження та пропозиції можна надсилати на електронні адреси: victoriya2009@ukr.net;kvpmdu@rambler.ru.


Нововведення у проведенні ЗНО в 2015 році

У системі зовнішнього незалежного оцінювання, починаючи з 2015 року, будуть запроваджені деякі нові елементи в технології його проведення. Це зумовлено прийняттям закону "Про вишу освіту", необхідністю забезпечення додаткових гарантій рівного доступу до вищої освіти усім абітурієнтам.

Серед новацій зокрема передбачено, що сертифікаційні роботи з української мови і літератури, математики матимуть два рівні складності, результати зовнішнього незалежного оцінювання будуть визначатися за новою методикою, сертифікат зовнішнього оцінювання буде чинним лише в рік його проведення, державна підсумкова атестація з української мови для всіх випускників шкіл, ліцеїв, гімназій, колегіумів буде проходити у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Сертифікаційна робота (тест) із математики матиме два рівні складності: базовий та поглиблений.

Кожен випускник, який бажає отримати вищу освіту, має визначити той рівень складності, виконання якого дозволить йому подати документи в обраний ним вищий навчальний заклад. Про своє бажання виконувати завдання сертифікаційної роботи того чи іншого рівня складності абітурієнт повинен вказати під час реєстрації для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні.

Учасник тестування, що обрав тест базового рівня, отримує зошит (16 сторінок), що містить 30 завдань трьох форм: завдання з вибором однієї правильної відповіді з п'яти запропонованих (№ 1 - 20), завдання на встановлення відповідності (№ 21 - 24), завдання з короткою відповіддю (№ 25 - 30), два з яких (№ 25, 26) є структурованими. Таким чином, структура сертифікаційної роботи базового рівня подібна до структури тесту ЗНО з математики 2014 року. Відповіді учасник тестування зазначає в бланку А. На виконання сертифікаційної роботи базового рівня відводиться 130 хвилин.

Складність завдань тесту базового рівня відповідає програмі з математики для 5 - 9-х класів та програмі з математики для 10 - 11 класів академічного рівня.

Учасник тестування, що обрав тест поглибленого рівня, отримує зошит (20 сторінок), що містить 36 завдань чотирьох форм: завдання з вибором однієї
правильної відповіді з п'яти запропонованих (№ 1 - 20), завдання на встановлення відповідності (№ 21 - 24), завдання з короткою відповіддю (№ 25 - 34), два з яких (№ 25, 26) є структурованими, завдання з розгорнутою відповіддю (№ 35, 36). Таким чином, сертифікаційна робота поглибленого рівня містить 30 завдань сертифікаційної роботи базового рівня і відрізняється від неї лише останніми шістьма завданнями. Ці завдання перевіряють математичну культуру учасника та знання й навички, які йому потрібні для подальшого вивчення математики у вищих навчальних закладах, де математика є профільним предметом. Складність таких завдань відповідає програмі з математики профільного рівня для 10 - 11-х класів.

Правильні відповіді учасник тестування позначає у бланках А і Б. У бланку Б учасник записує відповіді до завдань № 31 - 34 з короткою відповіддю та розв'язання завдань № 35, 36 і відповіді до них. Кожен етап розв'язання завдань з розгорнутою відповіддю має бути обґрунтованим із зазначенням необхідних теорем, аксіом тощо. Якщо процес розв'язання потребує рисунка, учасник має навести його.

Відповіді, зазначені у бланку Б, перевіряються екзаменаторами.

На виконання сертифікаційної роботи поглибленого рівня відводиться 210 хвилин.

Сертифікаційна робота з української мови і літератури також матиме два рівні складності: базовий та поглиблений.

Абітурієнт, що обрав базовий рівень, під час реєстрації на зовнішнє незалежне оцінювання в пункті тестування отримає зошит на 16 сторінок із 58 завданнями та два бланки відповідей (бланк А і бланк Б).

Завдання 1-33 і завдання 58 передбачають перевірку знань, умінь і навичок з української мови. Це завдання з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох запропонованих (№ 1-10, № 29-33), завдання з вибором однієї правильної відповіді з п'яти запропонованих (№ 11-23), завдання на встановлення відповідності (№ 24-28) і завдання з розгорнутою відповіддю (№ 58).

Завдання 34-57 перевірятимуть знання, уміння й навички з української літератури. Серед них також є завдання з вибором однієї правильної відповіді з п'яти запропонованих (№ 34-53) і завдання на встановлення відповідності (№ 54-57). Виконавши сертифікаційну роботу базового рівня, учасник тестування має позначити відповіді в бланку А (його перевірятиме комп'ютер) і написати власне висловлення в бланку Б (його перевірятимуть екзаменатори). На виконання всіх завдань базового рівня відводиться 150 хвилин.

Якщо під час реєстрації учасник тестування обрав тест поглибленого рівня, то він отримає зошит на 20 сторінок і виконуватимете 74 завдання. Результати роботи заносяться до бланків А, Б, А+ і Б+.

Сертифікаційна робота поглибленого рівня охоплює всі завдання базового рівня, описані вище, і додаткові складніші завдання (№ 63-74). Виконуючи ці завдання, абітурієнт продемонструє знання, уміння й навички, необхідні для навчання на профільних факультетах. Завдання з української літератури вимагатимуть установлення послідовності (№ 63-66) і вибір однієї правильної відповіді з п'яти запропонованих (№ 59-62). Завдання з української мови (№ 67-74) передбачатимуть відкриту коротку відповідь у вигляді одного - двох речень.

Виконавши сертифікаційну роботу поглибленого рівня, учасник тестування має зробити все те, що передбачено базовим рівнем (тобто заповнити бланки А і Б), і, окрім того, виконати додаткові складніші завдання (заповнити бланки А+ і Б+). На все це буде відведено 210 хвилин.

Нововведенням у системі зовнішнього незалежного оцінювання є запровадження відмінної від попередніх років системи визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання.

Замість відносного критерію встановлення порогового бала (124) буде застосовано абсолютний критерій, коли його значення визначатиметься експертним шляхом – "пороговий бал" ("склав"/"не склав").

"Пороговий бал" ("склав"/"не склав") - це межа (мінімальна кількість тестових балів), яка розподіляє учасників тестування на тих, які мають певні знання з навчального предмета і можуть брати участь у конкурсі на право навчатися у вищих навчальних закладах України, і тих, які вгадували правильні відповіді або не змогли продемонструвати знань, необхідних для навчання у ВНЗ. Якщо звернутися до відомої багатьом "п'ятибальної" системи вступних іспитів, то це «двійка», яка позбавляла абітурієнта права на вступ до вищого навчального закладу в поточному році.

"Пороговий бал" визначає група експертів, до складу якої залучаються педагогічні працівники, що мають досвід викладання в навчальних закладах різного типу, викладачі вищих навчальних закладів усіх рівнів акредитації, науковці з усіх регіонів України.

Експерти мають визначити ті завдання, сумарна кількість балів за виконання яких свідчить про недостатній рівень підготовленості абітурієнта до навчання у ВНЗ. Кількість балів, які можна отримати, виконавши ці завдання, і буде тією межею "склав"/"не склав".

Термін дії сертифіката ЗНО - один рік.

Результати ЗНО абітурієнтів різних років некоректно порівнювати, адже оцінка за шкалою 100 - 200 балів є рейтинговою, що вказує на місце результату абітурієнта серед результатів інших абітурієнтів, які складали тест із певного предмета. Крім того, у 2015 році буде запроваджено нову систему визначення результатів ЗНО – застосування абсолютного критерію встановлення "порогового бала".

Також обмеження терміну дії сертифікатів ЗНО унеможливлює їх багаторазове використання недобросовісними вступниками.


Випускники, які не пройдуть ДПА, не отримають атестати

Український центр оцінювання якості освіти звернувся до керівників загальноосвітніх навчальних закладів з проханням роз’яснити випускникам шкіл, що у разі якщо вони не пройдуть державну підсумкову атестацію з української мови і літератури, вони не зможуть отримати атестати у поточному році.

Відповідне роз’яснення, вочевидь, викликане тим, що окремі випускники не реєструються для участі в державній підсумковій атестації з української мови у формі зовнішнього оцінюванняабо не надають комплекти документів для цього.

"Якщо окремі випускники не реєструються для участі в державній підсумковій атестації з української мови у формі зовнішнього оцінювання або не надають комплекти документів для цього, просимо роз’яснити їм сутність наказів Міністерства освіти і науки України від 14.04.2008№ 319 та від 19.05.2008 № 431, якими передбачено, що особа, яка не пройшла державну підсумкову атестацію в поточному році, зможе отримати документ про повну загальну середню освіту шляхом екстернату лише в наступному році", - йдеться у повідомленні УЦОЯО.

Також у Українському центрі оцінювання якості освіти роз?яснили, що у разі, якщо навчальний заклад одноразово не може сформувати повний комплект реєстраційних документів для всіх випускників, він може надсилати комплекти документів до регіонального центру оцінювання якості освіти кілька разів до 20 лютого.

Як відомо, в 2015 році, у зв’язку із проведенням загального тестування з української мови, що відбудеться 24 квітня, реєстрація учасників відбувається за дещо зміненою процедурою.

Випускники поточного навчального року після формування комплекту документів, мають подавати його до свого загальноосвітнього навчального закладу. У свою чергу школи, формують списки осіб, які проходитимуть ДПА з української мови у формі ЗНО та надсилатимуть їх за адресою регіонального центру, який обслуговує відповідний регіон.

Учні або студени професійно-технічних, вищих навчальних закладів, які здобувають повну загальну середню освіту в поточному навчальному році, або є випускниками шкіл минулих років, мають надсилати реєстраційні документи безпосередньо до регіонального центру своєї області.

Після реєстрації для кожного учасника зовнішнього оцінювання на офіційному сайті Українського центру буде створена інформаційна сторінка, доступ до якої здійснюватиметься за номером Сертифіката та PIN-коду.

Також Порядком реєстрації для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні передбачена можливість внесення змін до реєстраційних даних шляхом перереєстрації. Така можливість буде в учасників ЗНО до 01 квітня 2015 року.


Проведення ДПА та ЗНО у 2015 році: роз'яснення МОН

Міністерством освіти і науки надано роз’яснення щодо особливостей проведення державної підсумкової атестації й зовнішнього незалежного оцінювання у 2015 році.

Зокрема в освітньому відомстві нагадують, що у 2014/15 навчальному році атестація буде проведена у письмовій формі з навчальних предметів інваріантної складової типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів.

Завдання для проведення атестації укладаються навчальними закладами за рекомендаціями Міністерства освіти і науки.

Обов’язковою є атестація з української мови, що проводиться у формі зовнішнього незалежного оцінювання. При цьому результати ЗНО з української мови зараховуються як результат державної підсумкової атестації за курс повної загальної середньої освіти для всіх випускників старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів 2015 року.

Якщо випускник (випускниця) через поважні причини не зміг (змогла) скласти ЗНО з української мови і літератури в основну сесію, то він (вона) має пройти ЗНО під час додаткової сесії. Відповідно, атестат він (вона) отримує пізніше.

Учням (вихованцям) вечірніх загальноосвітніх навчальних закладів надається право пройтиатестацію з усіх предметів, визначених Міністерством освіти і науки України, за місцем навчання. Також, за їх бажанням, як атестація, можуть бути зараховані результати зовнішнього незалежного оцінювання.

Учні (вихованці), які хворіли під час проведення атестації, зобов'язані надати медичну довідку, на підставі якої рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу та відповідним наказом його керівника їм надається право пройти атестацію в інший час.

Учні (вихованці), які тимчасово навчалися за кордоном і повернулися в Україну після проведення атестації, проходитимуть атестацію в інший час. У таких випадках конкретні терміни проведення атестації визначатимуться за рішенням місцевих органів управління освітою.

В окремих випадках, зокрема пов’язаних з призовом на військову службу, виїздом на постійне місце проживання за кордон тощо, дозволяється проводити державну підсумкову атестацію достроково, крім атестації з української мови.

Рішення про проведення і терміни дострокової атестації приймається педагогічною радою на підставі письмової заяви батьків, одного із батьків, осіб, які їх замінюють, або їх законних представників, учнів (вихованців) (у разі досягнення повноліття) та затверджується наказом керівника навчального закладу.

Учні (вихованці), які проживають на тимчасово окупованій території, проходять атестацію у Міжнародній українській школі або іншому навчальному закладі системи загальної середньої освіти України, що розташовані поза тимчасово окупованою територією або в навчальних закладах, що перемістилися з такої території. Громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, надається право пройти атестацію екстерном. При цьому атестацію мають можливість пройти особи, які зараховані на екстернатну форму навчання.

Також, Положенням про екстернат у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки № 431 визначено, що можливість пройти річне оцінювання за відповідний клас та атестацію за освітній рівень відповідно початкової, базової і повної загальної середньої освіти мають, зокрема, особи, які з будь-яких поважних причин не мають змоги відвідувати навчальні заняття в загальноосвітньому навчальному закладі.

Прийом заяв від екстернів починається з жовтня і закінчуються, як правило, не пізніше 1 березня поточного навчального року.

Разом з тим, задля своєчасної реєстрації випускників для проходження державної підсумкової атестації з української мови у формі зовнішнього незалежного оцінювання бажано, щоб випускники, які проживають на тимчасово окупованій території, прикріпилися до навчальних закладів на екстернат до 10 лютого 2015 р.


Алгоритм проведення ЗНО-2015 року

  • 21, 28 березня 2015 року – проведення пробного ЗНО-2015 року.

 

  • з 05 січня по 20 лютого 2015 року – реєстрація для участі в основній сесії зовнішнього незалежного оцінювання 2015 року.

 

  • 24 квітня 2015 року – проведення ЗНО-2015 з української мови та літератури (ДПА + ЗНО) (результат до 20.05.2015 року).

 

  • з 03 червня ПО 26 червня 2015 року – основна сесія ЗНО-2015 року (результат 16.06-08.07.2015 року).

 

  • з 09.06 – 09 .07. 2015- додаткова сесія ЗНО -2015 року.

 


ЗНО - розкладемо по поличках

Презентація Дніпропетровського центра оцінювання якості освіти по змінам в правилах ЗНО.

 

 

 

 


Нові правила вступу до ВНЗ

У 2015 році вступ до ВНЗ проходитиме за процедурою, визначеною новим законом «Про вищу освіту». Попри те, що загальна структура конкурсного відбору не змінюється, на майбутніх абітурієнтів чекає ряд особливостей.

 

Як і в попередні роки, конкурсний бал абітурієнта буде формуватися з результатів зовнішнього незалежного оцінювання, результатів творчих чи фізичних випробувань (якщо це визначено у правилах вступу) та балу атестату. Нікуди не зникли і додаткові бали за перемогу у Всеукраїнській олімпіаді чи у конкурсі-захисті наукових робіт Малої академії наук. Також вступникам нараховуватимуться бали за довузівську підготовку.

 

Щодо новацій:

•  До кожної зі складових конкурсного балу – результатів ЗНО, творчих та фізичних випробувань та балів шкільного атестату –  застосовуватимуться  вагові коефіцієнти . Фактично такі коефіцієнти є показниками того, який з компонентів загального конкурсного балу є найважливішим при вступі до конкретного вищого навчального закладу.

 

•  Сертифікат ЗНО тепер діє лише  один рік.  Тобто, якщо випускники минулих років захочуть скористатися при вступі результатами тестування попередніх років, їхні документи не зарахують у Приймальній комісії.

 

•  Результати усіх творчих та фізичних випробувань обраховуватимуться як  середнє арифметичне за всі етапи, яких не може бути більше трьох. Таким чином, сума балів за творчі конкурси не буде перевищувати 200.

 

•  Бал атестату зі школи теж враховуватиметься, причому він знову  переводиться у двохсотбальну шкалу . Однак, вага атестату є значно меншою, аніж решти компонентів конкурсного балу, тому не варто поспішати із звинуваченнями на предмет того, що знову оцінки у школі купуватимуться.

 

Спробуємо це пояснити за допомогою інфографіки.

 

 

Розпочнемо з прикладу, коли абітурієнт вступає на напрям підготовки, де немає ні творчих, ні фізичних випробувань. Тоді основний конкурсний бал складатимуть результати ЗНО з 3-4 предметів та додаток до атестату. Сертифікат з української мови та літератури є обов'язковим для всіх напрямів, решту – 2 або 3 предмети (сподіваємося, що МОН внесе зміни до Умов прийому і таких предметів буде не більше двох) – виш визначає самостійно. Максимальний результат з кожного предмету ЗНО – 200, стільки ж можна отримати за атестат. Якби не було вагових коефіцієнтів – загальний конкурсний бал обраховувався як сума усіх складових і міг становити 800 або 1000 балів залежно від кількості предметів ЗНО. Тепер ситуація зовсім інша.

 

У вищому навчальному закладі мають визначити, який із цих компонентів є найважливішим для навчання майбутнього студента і присвоїти йому найбільшу вагу.  Сума вагових коефіцієнтів завжди має дорівнювати одиниці.  В інфографіці наведені допустимі значення коефіцієнтів для результатів ЗНО та атестату. Як бачимо, вага останнього складає не більше 10%, тобто максимум 20 балів із загальних 200. Порівняно з минулим роком значення атестату не змінилося, більше того, воно може ще зменшитися, якщо у ВНЗ застосують коефіцієнт менше 0,1, що дозволено законом та Умовами прийому.

 

Щодо результатів ЗНО, то виш самостійно визначає вагу кожного предмету. Щоправда вона не може бути меншою 0,2. Припускаємо, що при вступі на напрям «біологія», результат з профільного предмету матиме набагато вищий коефіцієнт, ніж, наприклад, з української мови та літератури.

Додаткові бали

Як і в попередні роки, абітурієнти, які мають особливі успіхи у навчанні можуть отримати до 10 додаткових балів, що становить до 5% основного конкурсного балу та дорівнює коефіцієнту 0,05. У порівнянні з минулими роками їхній розмір зменшився вдвічі. Відповідно до Умов прийому додаткові бали можуть бути нараховані лише призерам IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових предметів, або призерам III етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України. Крім того, додаткові бали можна отримати також за успішне закінчення підготовчих курсів при ВНЗ, обсяг навчальних аудиторних годин яких складає не менше 150, а термін навчання – не менше трьох місяців. Однак, як і в попередні роки ці бали можуть бути нараховані лише при вступі на природничо-математичні та інженерно-технічні спеціальності.  Сумарно, абітурієнтові може бути нараховано лише до 10 додаткових балів.  Остаточну кількість балів окремо за особливі успіхи у навчанні (перемогу в олімпіаді або конкурсі МАН) та за підготовчі курси визначатиме кожен ВНЗ самостійно.

 

Тепер розглянемо як формується  конкурсний бал при вступі на напрями підготовки, для яких обов'язковим є проходження творчих/фізичних випробувань.

 

 

 

Максимальне значення основного конкурсного балу також дорівнюватиме 200. Однак його складові трохи відрізнятимуться:

•  результат ЗНО з української мови та літератури (є обов'язковим при вступі на всі напрями підготовки);

•  результат ЗНО з іншого предмету, самостійно визначеного навчальним закладом;

•  результат за творчі чи фізичні випробування;

•  середній бал додатка до атестату про повну загальну середню освіту.

 

Що стосується коефіцієнтів, то як і в попередньому випадку, до кожного з результатів ЗНО застосовуватиметься коефіцієнт  не менше ніж 0,2  (20% від основного конкурсного балу). Бал атестата складатиме також не більше 10% від основного конкурсного балу (коефіцієнт   0,1 або менше ). А от коефіцієнти, які застосовуватимуться до результатів творчих чи фізичних випробувань відрізнятимуться в залежності від того, на який напрям підготовки вступає абітурієнт.

 

Так, до результатів творчих випробувань при вступі на напрям підготовки «архітектура» та всіх напрямів підготовки з галузі знань «мистецтво» застосовуватиметься коефіцієнт  0,5 або менше  (до 50 % максимального значення основного конкурсного балу). Фактично, роль творчих випробувань тут буде домінуючою під час конкурсного відбору.

 

При вступі на решту напрямів підготовки, які потребують творчих/фізичних випробувань, застосовуватиметься коефіцієнт  0,25 або менше  (до 25% максимального значення основного конкурсного балу). У цьому випадку творчим випробуванням не відводиться основного значення, а тому результати ЗНО залишатимуться вирішальними.

Додаткові бали

При вступі на напрями підготовки, які потребують проходження творчих/фізичних  випробувань, абітурієнтам може бути нараховано 10 додаткових балів (що становить до 5% основного конкурсного бала). Однак це стосується лише призерів Всеукраїнських учнівських олімпіад або призерів Всеукраїнського конкурсу наукових робіт членів Малої академії наук. Бали за підготовчі курси тут не нараховуватимуться, адже жоден з напрямів підготовки не належить до природничо-математичних чи інженерно-технічних спеціальностей.

 

Про детальний перелік предметів зовнішнього незалежного оцінювання, необхідних для вступу та конкретні вагові коефіцієнти, присвоєні кожній зі складових конкурсного балу, можна дізнатися з Правил прийому до вищого навчального закладу. Такі  Правила повинні бути затверджені та оприлюднені на веб-сайтах вишів не пізніше 1 грудня 2014 року .

 

Про те, навіщо запроваджені вагові коефіцієнти та які проблеми вони мають вирішити, пропонуємо прочитати у статті  «Абітурієнт-2015: доведеться вчити правила».

 

 


Абітурієнт-2015: доведеться вчити правила

20 жовтня Міністерство освіти і науки України оприлюднило Умови прийому до вищих навчальних закладів у 2015 р. У наступному році абітурієнти вступатимуть до вузів за нормами нового ЗУ «Про вищу освіту». У зв'язку з тим, що ідея та імплементація цього нормативного акту, сприймаються досить скептично частиною вищих навчальних закладів, умови вступу також почали піддаватися критиці та дискредитації. На нашу думку, основною причиною такої поведінки залишається  нерозуміння процедур та відсутність системного інформування про новації  як майбутніх абітурієнтів, так і адміністрацій вищих навчальних закладів. Цей матеріал є спробою показати головні відмінності та переваги конкурсного відбору для обидвох суб'єктів, а також – завдання та виклики, на які слід звернути увагу вже тепер.

 

Попри те, що Умови прийому пропонують новий підхід до відбору студентів, структура вступної кампанії кардинально не змінюється. Так, вищі навчальні заклади отримали широкі повноваження в частині формування конкурсного балу вступника, присвоєння різних вагових коефіцієнтів його складовим, визначення предметів ЗНО, результати яких зараховуватимуться при вступі. Вперше створені умови для відбору студентів з профільними знаннями, необхідними для навчання на конкретному напрямі підготовки.

 

Що стосується майбутніх вступників, то  основні складові та етапи конкурсного відбору не надто відрізнятимуться від цьогорічних.  Вони складатимуть державну підсумкову атестацію, проходитимуть зовнішнє незалежне оцінювання, творчі випробування (якщо цього вимагатимуть правила вступу), а також можуть розраховувати на додаткові бали за перемогу у Всеукраїнській олімпіаді, конкурсі-захисті наукових робіт МАН, довузівську підготовку. Єдиним викликом для абітурієнтів 2015 р. може стати невизначеність щодо професії чи фаху, які він хоче здобувати, а також щодо навчального закладу, де прагне навчатися. Адже вступ до ВНЗ тепер передбачає обов'язкове ознайомлення з Правилами прийому різних ВНЗ, що суттєво різнитимуться між собою, рейтингування 15 можливих поданих заяв – відповідно до власних пріоритетів, посилену підготовку до здачі тих конкурсних предметів, яким присвоєні найвищі вагові коефіцієнти.

Пропонуємо розглянути детальніше основні зміни.

 

Формування конкурсного балу. Вагові коефіцієнти.  

Як і в попередні роки, формування конкурсного балу залежить від галузі знань чи напрямку підготовки, на який вступатиме абітурієнт. Однак максимальне значення основного конкурсного балу у будь-якому випадку дорівнюватиме 200. Для тих спеціальностей, які не потребують проходження творчих випробувань, основний бал складатимуть:

  1. результати зовнішнього незалежного оцінювання з 3-4 предметів та
  2. середній бал атестата про повну загальну середню освіту.
  3. результати зовнішнього незалежного оцінювання з 2 предметів  (з коефіцієнтом не менше ніж 0,2)
  4. середній бал атестата про повну загальну середню освіту (з коефіцієнтом не більше 0,1)
  5. середній бал за конкурс творчих або фізичних здібностей (з різними коефіцієнтами: не більше 05, та не більше 0,25).

 

Перелік предметів ЗНО, необхідних для вступу, визначатиме самостійно кожен ВНЗ.  Єдиний предмет, що є обов'язковим для всіх – українська мова та література. Мінімальний прохідних бал для участі у конкурсному відборі по кожному предмету ЗНО тепер теж визначає вуз, а не Міністерство освіти і науки України. Минулого року він дорівнював 140. У зв'язку зі зміною системи визначення результатів стандартизованого тестування («здав не здав»), припускаємо, що ВНЗ взагалі не встановлюватимуть цього порогу, а прийматимуть документи від усіх абітурієнтів. Як і в попередні роки, лише найрейтинговіші вищі навчальні заклади можуть підняти мінімальний бал на кілька позицій.

 

Новацією Умов прийому на 2015 р. є  запровадження вагових коефіцієнтів до кожного із складових конкурсного балу.  Їхнє основне завдання – вказати на найважливіший з них і збільшити його вагу. Оскільки Умовами прийму тепер не визначають профільного предмету для вступу, це робити вуз, присвоюючи йому найвищий ваговий коефіцієнт. Сума коефіцієнтів має дорівнювати одиниці. Діапазон коефіцієнтів визначений у ЗУ «Про вищу освіту»: результат кожного предмету ЗНО має становити не менш як 20 відсотків конкурсного бала, вага атестата – від 0 до 10 відсотків конкурсного бала.

 

Як це працюватиме?  Наприклад, при вступі на напрям підготовки «лікувальна справа» абітурієнт має подати результати сертифікату з української мови та літератури, біології і хімії, а також додаток до атестату. Очевидно, що навчання у галузі медицина потребує передусім знань із біології та хімії, ніж з української мови та літератури. Тому вага цих предметів має бути більшою. Для прикладу, пропонуємо результату ЗНО з біології присвоїти ваговий коефіцієнт 0,4, з хімії – 0,3, з української мови та літератури – 0,2, та атестату – 0,1. Сума коефіцієнтів дорівнює одиниці (0,4+0,3+0,2+0,1=1).

 

В результаті отримаємо розрахунок:

Конкурсний бал = (ЗНО біологія х 0,4) + (ЗНО хімія х 0,3) + (ЗНО українська мова та література х 0,2) + (Атестат х 0,1)

 

Якщо порахувати з максимально можливими 200 балами за кожну складову, то отримаємо:

(200 біологія х 0,4) + (200 хімія х 0,3) + (200 українська мова та література х 0,2) + (200 х 0,1) = 80+60+40+20=200

 

В результаті отримаємо, що однакові складові конкурсного балу, при застосуванні вагових коефіцієнтів, дають різний «вклад» у його формування. Бал атестату про повну середню освіту складає всього 10% від загального. Натомість результат ЗНО з біології – 40%. Зрозуміло, що за таких умов абітурієнт має посилено готуватися до тестування з біології та хімії, оскільки їхня вага становить більше половини конкурсного балу.

 

Формування конкурсного балу при вступі на творчі напрямки підготовки

Якщо абітурієнт бере участь у відборі до навчального закладу, де має проходити випробування своїх творчих або фізичних здібностей, то основний конкурсний бал складатимуть.

 

Що стосується останньої складової, то  нові Умов прийому уніфікували, як саме визначатимуться результати випробувань творчих та фізичних здібностей.  Як і в попередні роки, вони можуть проводитися у три етапи, кожен з яких оцінюється окремо по 200 балів. Однак загальний результат обчислюється як середнє арифметичне отриманих балів за кожну сесію конкурсу. Тобто, максимальна оцінка за творчий конкурс може дорівнювати 200. Це виглядає логічно, оскільки вагові коефіцієнти мають застосовуватися до однакових величин, тобто до 200 балів за ЗНО, атестат і творчі чи фізичні випробування.  

 

До кожного із цих складових також застосовуються вагові коефіцієнти, сума яких має дорівнювати одиниці. Як вже зазначалося, результату ЗНО з кожного предмету не може бути присвоєний коефіцієнт менше 0,2, атестату – не більше 0,1. Що стосується ваги балу за творчі конкурси, то вона дещо різнитиметься. При вступі на підготовку у галузі знань «Мистецтво» та напряму підготовки «Архітектура», вага може становити не більше 0,5 конкурсного бала, для решти - не більш як 0,25.

 

Як це працюватиме?  Допустимо, мова йде про вступ за напрямком підготовки «журналістика», куди треба подати результати ЗНО з української мови і літератури (коефіцієнт 0,4), історії України (коефіцієнт  0,3), додаток до атестата (коефіцієнт 0,05), а також пройти творче випробування у вигляді письмового твору та співбесіди (коефіцієнт 0,25). Як це працює, спробуємо показати на двох абітурієнтах з різними складовими конкурсного бал.

 

 

ЗНО (українська мова та література)

ЗНО (історія України)

Творчий конкурс

Атестат

Сума балів

Абітурієнт 1

180

178

187

186

731

Абітурієнт 2

190

170

183

186

729

 

За таких умов більші шанси вступити до навчального закладу має Абітурієнт 1, оскільки його бал вищий. Якщо ж конкурсний бал обраховуватиметься з урахуванням коефіцієнтів і ВНЗ правилами прийому передбачить, що найвищий коефіцієнт присвоюватиметься результату ЗНО з української мови та літератури (0,4) та також історії України (0,3), то студентом стане Абітурієнт 2, оскільки його конкурсний бал – 182,05 є вищим, ніж в Абітурієнта 1 – 181,45. Для визначення конкурсного балу, ми множили кожну його складову на відповідний коефіцієнт, враховуючи допустиму вагу.  

 

 

ЗНО (українська мова та література)

ЗНО (історія України)

Творчий конкурс

Атестат

Сума

Коефіцієнт

0,4

0,3

0,25

0,05

1

Бали з врахуванням коефіцієнтів

Абітурієнт 1

72

(180*0,4)

53,4

(178*0,3)

46,75

(187*0,25)

9,3

(186*0,05)

181,45

Абітурієнт 2

76

(190*0,4)

51

(170*0,3)

45,75

(183*0,25)

9,3

(186*0,05)

182,05

 

Такий підхід дає змогу вищому навчальному закладу відбирати абітурієнтів, які мають знання чи здібності (у випадку з творчими конкурсами чи фізичними випробуваннями), необхідні для здобуття вищої освіти у конкретній галузі знань чи за напрямок підготовки. Саме тому, вага коефіцієнта може відрізнятися у залежності від вузу, напрямку підготовки, спеціалізації тощо.

 

Оскільки правила прийому затверджуються вченою радою вищого навчального закладу до 1 грудня 2014 року, то інформація про предмети ЗНО, складові конкурсного балу, їхні вагові коефіцієнти стануть відомими ще до початку реєстрації для проходження стандартизованого тестування.  Це дозволятиме вступнику зосередитися на підготовці до проходження іспитів з конкретних предметів чи випробувань.  

 

Додаткові бали

Відповідно до нового закону «Про вищу освіту», норма якого відображена і в Умовах прийому на 2015 р.,  доконкурсного балу додатково додаються бали за особливі успіхи  (призерам IV етапу Всеукраїнських олімпіад, призерам III етапу Всеукраїнського конкурсу Малої академії наук України) та/або за успішне закінчення підготовчих курсів для вступу на природничо-математичні та інженерно-технічні спеціальності. Вага додаткових балів може становити від 0 до 5 відсотків конкурсного бала (коефіцієнт – 0-0,05). Тому, при розрахунку, що максимальний конкурсний бал дорівнює 200, додатково можна отримати ще 10 балів. Як саме вони розподілятимуться між цими складовими визначатиме кожен вуз. Причому тут треба врахувати, що призери Всеукраїнських олімпіад та МАН займають різні місця, а за підготовчі курси часто нараховують менше ніж 20 балів.

 

Пріоритетність поданих заяв

Як і в попередні роки, кожен абітурієнт може подати документи для участі у конкурсному відборі до 5 вищих навчальних закладів на 3 напрямки підготовки (на три спеціальності) у кожному з них. Однак тепер,  кожну із своїх заяв він має проранжувати,  тобто присвоїти пріоритет, від 1 до 15, де “1” є показником найбільшої пріоритетності заяви.

 

Навіщо потрібне таке нововведення та як вона працюватиме?  Для вступників попередніх років, а також працівників приймальних комісій добре знайомим є термін «четверта хвиля» або «конкурс оригіналів». Якщо не вдаватися у деталі, то це період зарахування на місця державного замовлення тих осіб, які не отримали рекомендації у жодній з трьох хвиль, однак подали оригінали документів. Лише на підставі цього, а не відповідно до величини конкурсного балу, вони ставали студентами-бюджеткиками. Проблема виникала як наслідок непродуманого механізму подання 15 заяв, рекомендування до зарахування на місця держаного замовлення одних і тих же осіб одночасно на кілька напрямів, відсутності процедури інформування усіх абітурієнтів про вільні місця станом на завершення третього етапу.

 

З 2015 року абітурієнт присвоюватиме кожній заяві пріоритетність, і у випадку якщо його конкурсний бал дозволятиме зарахування за найвищим з них на першому етапі, усі інші заяви автоматично не братимуть участі у конкурсі. Якщо ж на першому етапі рекомендацію отримає заява, наприклад, з пріоритетом «5», то участь у другому етапі продовжуватимуть приймати лише заяви з пріоритетами «4», «3», «2» та «1». Решта – автоматично не розлядатимуться.

 

Що важливо пам'ятати – пріоритетність, визначена вступником в заяві про участь у конкурсі не може бути змінена протягом вступної кампанії. Тобто, ранжування заяв відбувається один раз, пізніше, наприклад, не можна замінити пріоритет «1» з «комп'ютерних наук» на пріоритет «3» для «програмної інженерії». Саме тому, перш ніж подавати заяви для вступу, абітурієнтам варто визначитися з майбутньою професією, а також вузом, де хочуть її здобувати.

 

На завершення, відповідно до Умов прийому на 2015 р., які розроблялися вже на основі нового ЗУ «Про вищу освіту», навчальні заклади отримали значно більше можливостей для відбору абітурієнтів з конкретними знаннями та вміннями. Від розуміння нових підходів, а також бажання їх застосувати на практиці, залежатиме який студент прийде до вузу 1 вересня 2016 р.

 

Для абітурієнтів важливо зрозуміти інше – вступ на однакові напрями підготовки (спеціальності) у різних навчальних закладах може відрізнятися предметами ЗНО, ваговими коефіцієнтами, обрахунком загального конкурсного балу. Усі ці особливості будуть відомі до 1 грудня, коли вузи оприлюднять на своїх сайтах Правила прийому на 2016 р. Саме цим документом і радимо послуговуватися, плануючи свій вступ та підготовку до зовнішнього незалежного оцінювання, інших вступних випробувань.

 

Ольга Стрелюк,   керівник освітніх програм Громадянської мережі «Опора»

 


Щодо ЗНО-2015

Шановні батьки, учні, вчителі!

 

У системі зовнішнього незалежного оцінювання, починаючи з 2015 року, запроваджуються деякі нові елементи в технології його проведення. Це зумовлено прийняттям Закону України «Про вищу освіту», необхідністю забезпечення додаткових гарантій рівного доступу до вищої освіти усім абітурієнтам.

 

Серед новацій зокрема передбачено, що сертифікаційні роботи з української мови і літератури, математики матимуть два рівні складності, результати зовнішнього незалежного оцінювання будуть визначатися за новою методикою, сертифікат зовнішнього оцінювання буде чинним лише в рік його проведення, державна підсумкова атестація з української мови для всіх випускників шкіл, ліцеїв, гімназій, колегіумів буде проходити у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

 

У зв'язку з цим уважаємо необхідним надати додаткові роз'яснення, що стосуються цих нововведень.

 

1. Сертифікаційна робота (тест) із математики матиме два рівні складності: базовий та поглиблений.

 

Кожен випускник, який бажає отримати вищу освіту, має визначити той рівень складності, виконання якого дозволить йому подати документи в обраний ним вищий навчальний заклад. Про своє бажання виконувати завдання сертифікаційної роботи того чи іншого рівня складності абітурієнт повинен вказати під час реєстрації для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні.

 

Учасник тестування, що обрав тест базового рівня, отримує зошит (16 сторінок), що містить 30 завдань трьох форм: завдання з вибором однієї правильної відповіді з п'яти запропонованих (№ 1–20), завдання на встановлення відповідності (№21–24), завдання з короткою відповіддю (№25–30), два з яких (№25, 26) є структурованими. Таким чином, структура сертифікаційної роботи базового рівня подібна до структури тесту ЗНО з математики 2014 року. Відповіді учасник тестування зазначає в бланку А. На виконання сертифікаційної роботи базового рівня відводиться 130 хвилин.

 

Складність завдань тесту базового рівня відповідає програмі з математики для 5–9-х класів та програмі з математики для 10–11 класів академічного рівня.

 

Учасник тестування, що обрав тест поглибленого рівня, отримує зошит (20 сторінок), що містить 36 завдань чотирьох форм: завдання з вибором однієї правильної відповіді з п'яти запропонованих (№1–20), завдання на встановлення відповідності (№21–24), завдання з короткою відповіддю (№25–34), два з яких (№25, 26) є структурованими, завдання з розгорнутою відповіддю (№35, 36).

 

Таким чином, сертифікаційна робота поглибленого рівня містить 30 завдань сертифікаційної роботи базового рівня і відрізняється від неї лише останніми шістьма завданнями. Ці завдання перевіряють математичну культуру учасника та знання й навички, які йому потрібні для подальшого вивчення математики у вищих навчальних закладах, де математика є профільним предметом. Складність таких завдань відповідає програмі з математики профільного рівня для 10–11-х класів.

 

Правильні відповіді учасник тестування позначає у бланках А і Б. У бланку Б учасник записує відповіді до завдань №31–34 з короткою відповіддю та розв'язання завдань № 35, 36 і відповіді до них. Кожен етап розв'язання завдань з розгорнутою відповіддю має бути обґрунтованим із зазначенням необхідних теорем, аксіом тощо.

 

Якщо процес розв'язання потребує рисунка, учасник має навести його.

Відповіді, зазначені у бланку Б, перевіряються екзаменаторами.

На виконання сертифікаційної роботи поглибленого рівня відводиться 210 хвилин.

 

Сертифікаційна робота з української мови і літератури також матиме два рівні складності: базовий та поглиблений.

 

Абітурієнт, що обрав базовий рівень, під час реєстрації на зовнішнє незалежне оцінювання в пункті тестування отримає зошит на 16 сторінок із 58 завданнями та два бланки відповідей (бланк А і бланк Б).

Завдання 1–33 і завдання 58 передбачають перевірку знань, умінь і навичок з української мови. Це завдання з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох запропонованих (№1–10, №29–33), завдання з вибором однієї правильної відповіді з п'яти запропонованих (№11–23), завдання на встановлення відповідності (№24–28) і завдання з розгорнутою відповіддю (№58).

Завдання 34–57 перевірятимуть знання, уміння й навички з української літератури. Серед них також є завдання з вибором однієї правильної відповіді з п'яти запропонованих (№34–53) і завдання на встановлення відповідності (№54–57).

 

Виконавши сертифікаційну роботу базового рівня, учасник тестування має позначити відповіді в бланку А (його перевірятиме комп'ютер) і написати власне висловлення в бланку Б (його перевірятимуть екзаменатори). На виконання всіх завдань базового рівня відводиться 150 хвилин.

 

Якщо під час реєстрації учасник тестування обрав тест поглибленого рівня, то він отримає зошит на 20 сторінок і виконуватимете 74 завдання. Результати роботи заносяться до бланків А, Б, А+ і Б+.

 

Сертифікаційна робота поглибленого рівня охоплює всі завдання базового рівня, описані вище, і додаткові складніші завдання (№63–74). Виконуючи ці завдання, абітурієнт продемонструє знання, уміння й навички, необхідні для навчання на профільних факультетах. Завдання з української літератури вимагатимуть установлення послідовності (№63–66) і вибір однієї правильної відповіді з п'яти запропонованих (№59–62). Завдання з української мови (№67–74) передбачатимуть відкриту коротку відповідь у вигляді одного – двох речень.

 

Виконавши сертифікаційну роботу поглибленого рівня, учасник тестування має зробити все те, що передбачено базовим рівнем (тобто заповнити бланки А і Б), і, окрім того, виконати додаткові складніші завдання (заповнити бланки А+ і Б+). На все це буде відведено 210 хвилин.

 

2. Важливим нововведенням у системі зовнішнього незалежного оцінювання є запровадження відмінної від попередніх років системи визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання.

 

Замість відносного критерію встановлення порогового бала (124) буде застосовано абсолютний критерій, коли його значення визначатиметься експертним шляхом – «пороговий бал» («склав»/«не склав»).

 

«Пороговий бал» («склав»/«не склав») – це межа (мінімальна кількість тестових балів), яка розподіляє учасників тестування на тих, які мають певні знання з навчального предмета і можуть брати участь у конкурсі на право навчатися у вищих навчальних закладах України, і тих, які вгадували правильні відповіді або не змогли продемонструвати знань, необхідних для навчання у ВНЗ. Якщо звернутися до відомої багатьом «п'ятибальної» системи вступних іспитів, то це «двійка», яка позбавляла абітурієнта права на вступ до вищого навчального закладу в поточному році.

 

«Пороговий бал» визначає група експертів, до складу якої залучаються педагогічні працівники, що мають досвід викладання в навчальних закладах різного типу, викладачі вищих навчальних закладів усіх рівнів акредитації, науковці з усіх регіонів України.

 

Експерти мають визначити ті завдання, сумарна кількість балів за виконання яких свідчить про недостатній рівень підготовленості абітурієнта до навчання у ВНЗ. Кількість балів, які можна отримати, виконавши ці завдання, і буде тією межею «склав»/«не склав».

 

3. Термін дії сертифіката ЗНО – один рік. Це зумовлено кількома причинами.

 

Результати ЗНО абітурієнтів різних років некоректно порівнювати, адже оцінка за шкалою 100–200 балів є рейтинговою, що вказує на місце результату абітурієнта серед результатів інших абітурієнтів, які складали тест із певного предмета. Крім того, у 2015 році буде запроваджено нову систему визначення результатів ЗНО – застосування абсолютного критерію встановлення «порогового бала».

 

Також обмеження терміну дії сертифікатів ЗНО унеможливлює їх багаторазове використання недобросовісними вступниками.

 

Таким чином, абітурієнтам буде гарантовано рівні умови доступу до вищої освіти.

 

Український центр оцінювання якості освіти

 

27 жовтня 2014 р.