ПЛАН ЗАХОДІВ
по попередженню насильства в сім`ї та жорстокого поводження  дітьми  у   2021/2022 н.р.

Нормативні документи

Лист МОН України від 23.09.2021 № 4/793-21 "Щодо проведення в закладах освіти Всеукраїнського тижня з протидії булінгу".

Лист МОН України від 14.08.2020 №1/9-436 "Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню).

Лист МОН України від 13.04.2020 "Роз'яснення щодо застосування наказу МОН України від 28.12.2019 №1646"

Наказ МОНУ від 26.02.2020 №293 "Про затвердження плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти.

Рішення про затвердження міської комплексної програми "Назустріч дітям" на 2021-2025 р.р.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)".

Лист МОН України від 29.01.2019 №1/11-881 "Рекомендації для закладів освіти щодо застосувань норм Закону України щодо протидії булінгу".

Лист МОНУ від 29.12.2018 №1/9-790 "Щодо організації роботи у закладах освіти з питань запобігання і протидії домашньому насильству та булінгу".

Наказ МОН України від 02.10.2018 №1047 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами".

Постанова КМУ від 03.10.2018 №800 "Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров'ю".

Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".

Лист МОНУ від 28.12.2016 №1/9-680 "Щодо захисту дітей від усіх форм насильства, образ, недбалого й жорстокого поводження".

Постанова КМУ від 24.02.2016 №111 "Про затвердження Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року".

Постанова КМУ від 21.11.2013 №896 "Про затвердження Порядку виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб)".

Постанова КМУ від 21.11.2013 №895 "Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах".

Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 21.02.2013 №176 Про затвердження плану заходів щодо запобігання правопорушенням серед дітей, попередження жорстокого поводження з ними.

Декларація ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Наказ МОН від 16.12.2008 №1/9-806 "Про проведення заходів з профілактики поширення ксенофобських і расистських проявів серед дітей, учнівської та студентської молоді".

Онлайн-довідник

Онлайн-довідник "Рекомендації щодо онлайн-безпеки для педагогічних працівників" містить загальну інформацію щодо розповсюджених ризиків онлайн, принципи реагування та особливості діалогів з дитиною, яка стала жертвою протиправних дій онлайн, а також алгоритми дій для педагогічних працівників та адміністрації закладу освіти: 

https://stop-sexting.in.ua/guide-for-teachers/

Ставлення до дітей є одним із показників соціальної зрілості суспільства, адже діти – майбутнє кожної країни, а  створення для дітей безпечного середовища входить до  першочергових завдань дорослих. Але, на жаль, насильство - характерна ознака сьогоднішнього світу, який нас оточує. У суспільстві, що зорієнтоване на високі загальнолюдські цінності, не можуть бути терпимі прояви жорстокого поводження з дітьми. Один німецький політик влучно сказав: «Діти, яких не люблять, стають дорослими, які ненавидять». Будь-яке домашнє насильство, незалежно від того, на кого воно направлене, на дитину чи на іншого члена сім'ї, травмує дитину. Діти відчувають та бачать усе, навіть коли дорослі цього не усвідомлюють. У сім’ях, де у стосунках переважають приниження, образа, надмірний контроль, обмеження у діях, почуттях, безпідставна критика думок, діти, зазвичай, виростають закомплексованими, не можуть постояти за себе і стають жертвами моральних та фізичних принижень з боку ровесників або, навпаки, самі стають агресивними. Будь-яка форма жорстокості показує дитині, що її не люблять і не потребують. І ця проблема, здається, росте. У наші дні емоційний зв'язок між дітьми і батьками слабшає, або й взагалі втрачається. Ставлення батьків один до одного – це ставлення дитини в майбутньому до оточуючих і особливо до своїх рідних. Проблема сімейного насильства є надзвичайно гострою як в Україні, так і в багатьох інших країнах. Зростання дитини в цій культурі жорстокості може впливати на її психічний розвиток, викликати в неї почуття незахищеності і страху з самого раннього віку. Рани, завдані в ранні роки, можуть бути дуже глибокими.

Насильство в сім'ї – це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї, як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному та психічному здоров’ю. Насильство над дітьми можна розглядати в рамках чотирьох категорій.

Нехтування – хронічна нездатність батьків або осіб що здійснюють догляд, забезпечити основні потреби дитини у відповідній її віку турботі, в їжі, одязі, житлі, медичному догляді, освіті, захисті та ін. Це ставлення є результатом безвідповідальності дорослих. Найгіршим варіантом є ситуація, коли особа, що відповідальна за дитину, не робить того, що потрібно для забезпечення її здоров’я, безпеки та фізичного розвитку. Наприклад, коли дитина голодує чи утримується в холодному приміщенні, коли в неї немає одягу, можливості навчатися тощо.

Психологічне насильство

Це поведінка, яка завдає шкоди емоційному розвитку дитини та її почуттю власної гідності. Психологічне насильство включає словесні нападки, такі як постійна критика, приниження, образи, висміювання, кепкування, піддражнювання та відмова вислухати дитину. Психологічне насильство також включає нездатність проявити любов та надати підтримку, необхідні для психологічного зростання та розвитку дитини.

Фізичне насильство

До цієї категорії відноситься фізичне травмування дитини, при чому не тільки коли наявні його відповідні ознаки (синці, поранення, переломи тощо), а й такі різновиди фізичного насильства, коли ознаки не можливо виявити одразу,оскільки вони проявляються пізніше.

Сексуальне насильство

До цієї категорії відносяться всі види сексуальних стосунків між дорослими та дітьми, а також примушення дітей займатись сексом між собою. Сексуальне насильство та сексуальна експлуатація є одним з найбільш тяжких порушень прав дитини. За тяжкістю завданих травм сексуальне насильство та експлуатація прирівнюється до тортур і катування. Навіть якщо дитина із задоволенням сприймає хтиві дії дорослого, це все одно є сексуальним насильством. Кожна з цих категорій насильства, може призвести до завдання дитині фізичної або емоційної шкоди різного ступеня, що, у свою чергу, може призвести до серйозної травми або навіть до смерті.

Фізичне насильство – умисне нанесення побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до травмування, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди честі та гідності, в окремих випадках, до смерті постраждалої.

Ви зіткнулися із фізичним насильством, якщо вас:

Психологічне насильство – насильство, пов'язане з дією однієї особи або групи осіб на психіку іншої особи шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.

Ви зіткнулися із психологічним насильством, якщо вас:

Економічне насильство – умисне позбавлення однією особою або групою осіб іншої людини або групи людей житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалі мають передбачене законом право.

Ви зіткнулися із економічним насильством, якщо вас:

Сексуальне насильство – протиправне посягання однієї особи або групи осіб на статеву недоторканість іншої людини, а також дії сексуального характеру щодо неповнолітнього (-ої).

Ви зіткнулися із сексуальним насильством, якщо вас:

Я – свідок: що робити

Чуєте як через стінку квартири доносяться грюкіт, образи, нецензурна лайку й крики про допомогу? Гуляєте на вулиці та бачите, як мати з усієї сили б’є свою дитину? Помічаєте, що старенька з сусіднього під’їзду просить у людей їжу, бо син забирає та пропиває пенсію. Що це – внутрішні сімейні справи? Чи це ситуація, яка потребує вашого втручання?

Ви – свідок домашнього насильства. Звичайно, кожна людина сама обирає, як їй поводитись у тій чи іншій ситуації. Вона може вирішити, що нічого серйозного не відбудеться. Може зробити вигляд, що нічого не бачить і не чує. Може пройти повз, сподіваючись, що хтось інший допоможе. Або може спробувати припинити коло насильства та допомогти постраждалим.

Це складний моральний вибір. Адже рішення діяти може спричинити вам певні незручності: вас опитають працівники поліції та складуть відповідні документи; вам може бути потрібно прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду; до вас може вороже ставитись особа, яка вчинила акт насильства або її родичі.

І все ж – саме небайдужість до постраждалих осіб, включаючи дітей, допоможе їм знайти захист і допомогу, а інколи навіть зберегти життя: коли людина зазнає домашнього насильства, часто вона фізично не має змоги постояти за себе або через стрес усвідомити, що трапилось та що їй слід робити у цій ситуації.

Отже, ось деякі поради стосовно того, що Ви можете зробити, якщо станете свідком домашнього насильства.

1. ОЦІНІТЬ СИТУАЦІЮ

Яке насильство відбувається – фізичне, психологічне, економічне, сексуальне? Постраждала особа – дитина або доросла людина? Чи припустиме втручання державних органів через деякий час, або воно потрібне негайно? У якому стані перебуває постраждала особа? Як поводиться кривдник? Ви один/одна, у компанії з дорослими людьми або з вами є діти? Чи є навколо інші люди та чи готові вони прийти на допомогу? Під час насильницького нападу обирати спосіб фізичного втручання рекомендується лише якщо ви до цього справді готові (маєте навички рукопашного бою, засоби індивідуального захисту, нелетальні засоби самооборони тощо). Дбайте про свою безпеку та безпеку тих, хто поруч, тому що кривдник може мати зброю і завдати Вам шкоду.

2. ВИКЛИЧТЕ ПОЛІЦІЮ

Так ви не поставите під загрозу свою особисту безпеку, але дозволите спеціально підготовленим працівникам поліції вжити своєчасних та адекватних заходів для належного реагування на факт насильства та його припинення. Виклик поліції ви можете здійснити за номером 102, номером вашого безпосереднього відділу або відділення поліції (конкретний номер за посиланням https://www.npu.gov.ua/policziya-v-oblastyax.html), а за номером безкоштовної гарячої лінії 0-800-50-02-02 вам нададуть кваліфіковану допомогу та вкажуть на подальші дії в тій чи іншій ситуації.

3. МЕДИЧНА ДОПОМОГА

Коли існує безпосередня загроза життю та здоров’ю людини (фізичний чи психічний стан раптово погіршується і це супроводжує кровотеча, судоми, знепритомніння, удушення, гострий біль або інші симптоми, які можуть свідчити про суттєву загрозу) - викличте бригаду «швидкої допомоги» за єдиним номером 103.

4. ЗАФІКСУЙТЕ ПОБАЧЕНЕ

Якщо у вас або у когось поруч є мобільний телефон – зафіксуйте на відео, фото усе, що відбувається. Це допоможе органам влади вірно оцінити ситуацію, дати правильну кваліфікацію та послужить як доказ при розгляді справи.

5. ПОВІДОМТЕ ДО ВІДПОВІДНИХ ОРГАНІВ

Коли кривдник припинив насильство та залишив місце події, запитайте у постраждалої: чи є хтось, хто їй допоможе; чи потрібна Ваша допомога, щоб подзвонити цій людині. Постраждала особа може попросити вас побути з нею, поки приїде людина, якій вона довіряє. Якщо ви згодні – знаходьтесь у освітленому людяному місці. 

Порадьте звернутися до мобільних бригад соціально-психологічної допомоги та/або зателефонувати до телефону національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 0-800-500-335 або116-123 (з мобільного) - безкоштовний зі стаціонарних та мобільних телефонів будь-яких операторів по всій території України).

6. ПОРАДЬТЕ ЗВЕРНУТИСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ

Коли кривдник припинив насильство та залишив місце події, запитайте у постраждалої: чи є хтось, хто їй допоможе; чи потрібна Ваша допомога, щоб подзвонити цій людині. Постраждала особа може попросити вас побути з нею, поки приїде людина, якій вона довіряє. Якщо ви згодні – знаходьтесь у освітленому людяному місці. Порадьте звернутися до мобільних бригад соціально-психологічної допомоги та/або зателефонувати до телефону національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 0-800-500-335 або116-123 (з мобільного) - безкоштовний зі стаціонарних та мобільних телефонів будь-яких операторів по всій території України).

Кожна постраждала має право на безоплатне отримання соціальних послуг, медичної, соціальної, психологічної, правової допомоги. Коли безпосередньої загрози життю або здоров’ю постраждалої особи немає, Ви можете також порекомендувати їй звернутись до таких органів та установ (ст. 6 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству») Проте важливо пам’ятати, що такі послуги та допомогу людина може отримати лише за її власним бажанням.

7. ПРОЯВІТЬ НЕБАЙДУЖІСТЬ

Будьте готовими, що постраждала не захоче змінювати своє життя. Людина має право зробити цей вибір, а ви у силах висловити своє занепокоєння, запропонувати підтримку, направити до тих, хто може допомогти.

Допомогти близьким та друзям

Ви маєте здогадки, що дорога вам людина зіткнулася із жорстоким поводженням? Тривожними ознаками можуть бути:

• Приниження із боку партнера/-ки в присутності інших;

• Постійні вибачення за поведінку партнера/-ки;

• Надмірні ревнощі партнера/-ки, від яких знайома вам людина страждає;

• Знайома вам людина перестала проводити час з друзями та родиною;

• Постійне занепокоєння, що якісь її/його дії можуть засмутити партнера/-ку;

• Зміни у поведінці, почуття пригніченості та тривожності;

• Незрозумілі сліди чи травми на тілі.

Якщо дорога вам людина зазнає жорстокого поводження, інколи дуже важко зрозуміти, що робити. Ви можете інстинктивно прагнути "врятувати" їх із цих стосунків, але це не так просто. Зрештою, людина може залишатися у стосунках із кривдником через різні причини.

Жорстоке поводження нерозривно пов'язане із владою та контролем, отже, один із найважливіших способів допомогти людині, яка перебуває у стосунках з кривдником – подумати, як ви можете допомогти їй вирішувати за себе.

Крім цього, можна підтримати їх такими способами:

ВИЗНАЙТЕ, ЩО ВОНА ЧИ ВІН ПЕРЕБУВАЮТЬ У ДУЖЕ СКЛАДНІЙ ТА ЛЯЧНІЙ СИТУАЦІЇ, ВИСЛУХОВУЙТЕ ТА ПІДТРИМУЙТЕ

Дайте їм зрозуміти, що агресія партнера – не їхня провина. Запевніть, що вона чи він не самотні, і що їм є до кого звернутися за допомогою та підтримкою. Їй чи йому може бути складно говорити про випадки насильства. Скажіть, що до вас можна звертатися за допомогою у будь-який момент, коли це знадобиться. Можливо, більш за все їй чи йому потрібен хтось, хто повірить та вислухає їх.

НЕ СУДІТЬ

Поважайте рішення вашого друга чи родича. Людина може знаходити безліч причин зберігати відносини із кривдником. Можливо, вони багато разів залишатимуть кривдника і знов повертатимуться до нього. Не критикуйте її чи його рішення, не намагайтеся викликати почуття провини. У цей час вона чи він ще більше потребуватимуть вашої підтримки.

ЯКЩО ВІН ЧИ ВОНА РОЗІРВАЛИ ДЕСТРУКТИВНІ СТОСУНКИ, ПРОДОВЖУЙТЕ ПІДТРИМУВАТИ ЇХ

Ваші близькі все одно можуть почуватися засмученими і самотніми, коли ці відносини розірвано. Йому чи їй потрібен час, щоб пережити сум розставання, і ваша підтримка в цей час особливо багато важить для них.

ЗАОХОЧУЙТЕ ПРОВОДИТИ ЧАС НЕ ТІЛЬКИ З ПАРТНЕРОМ, АЛЕ Й ІЗ ДРУЗЯМИ ТА РОДИЧАМИ

Підтримка надзвичайно важлива, і що більше вона чи він відчуватимуть підтримку людей, які їм небайдужі, тим простіше їм буде зробити те, що потрібно для того, щоб забути партнера, який кривдив їх, та залишатися у безпеці. Пам'ятайте, що ви можете зателефонувати на гарячу лінію, щоб одержати інформацію про мобільні бригади соціально-психологічної допомоги.

ДОПОМОЖІТЬ РОЗРОБИТИ ПЛАН БЕЗПЕКИ

ЗАОХОЧУЙТЕ ОТРИМАТИ КВАЛІФІКОВАНУ ДОПОМОГУ

Знайдіть місцеву установу, що займається проблемою сімейного насильства, яка надає консультування. Якщо вона чи він мають піти до поліції, суду чи адвоката, запропонуйте супроводжувати їх задля моральної підтримки.

ПАМ'ЯТАЙТЕ, ЩО ВИ НЕ МОЖЕТЕ "ВРЯТУВАТИ"

Хоча вам, можливо, тяжко дивитися на те, як близька вам людина страждає, зрештою, саме вона чи він повинні приймати рішення щодо того, що їм робити. Важливо, щоб ви підтримували її чи його незалежно від прийнятого ними рішення, і допомогли знайти спосіб жити у безпеці та мирі.

Мої права

Відповідно до статті 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» постраждала особа має право на:

• ДІЄВИЙ, ЕФЕКТИВНИЙ ТА НЕВІДКЛАДНИЙ ЗАХИСТ В УСІХ ВИПАДКАХ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА, НЕДОПУЩЕННЯ ПОВТОРНИХ ВИПАДКІВ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА.

• ОТРИМАННЯ ПОВНОЇ ТА ВИЧЕРПНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ВІД СУБ’ЄКТІВ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ ЗАХОДИ У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ, ПРО СВОЇ ПРАВА І СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ, МЕДИЧНУ, СОЦІАЛЬНУ, ПСИХОЛОГІЧНУ ДОПОМОГУ, ЯКИМИ ВОНА МОЖЕ СКОРИСТАТИСЯ.

• БЕЗОПЛАТНЕ ОТРИМАННЯ ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНОДАВСТВА СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ, МЕДИЧНОЇ, СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ВІДПОВІДНО ДО ЇЇ ПОТРЕБ.

• БЕЗОПЛАТНУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ У ПОРЯДКУ, ВСТАНОВЛЕНОМУ ЗАКОНОМ УКРАЇНИ "ПРО БЕЗОПЛАТНУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ".

• ПОВАГУ ДО ЧЕСТІ ТА ГІДНОСТІ, УВАЖНЕ ТА ГУМАННЕ СТАВЛЕННЯ З БОКУ СУБ’ЄКТІВ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ ЗАХОДИ У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ.

• КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ ОСОБИСТОГО ХАРАКТЕРУ, ЯКА СТАЛА ВІДОМА СУБ’ЄКТАМ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ ЗАХОДИ У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ, ПІД ЧАС РОБОТИ З ПОСТРАЖДАЛОЮ ОСОБОЮ, ТА ЗАХИСТ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ.

• ВИБІР СПЕЦІАЛІСТА ЗА СТАТТЮ (ЗА МОЖЛИВОСТІ).

• ВІДШКОДУВАННЯ КРИВДНИКАМИ ЗАВДАНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ ЗБИТКІВ І ШКОДИ, ЗАПОДІЯНОЇ ФІЗИЧНОМУ ТА ПСИХІЧНОМУ ЗДОРОВ’Ю, У ПОРЯДКУ, ВИЗНАЧЕНОМУ ЗАКОНОДАВСТВОМ.

• ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ І СУДУ З МЕТОЮ ПРИТЯГНЕННЯ КРИВДНИКІВ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ, ЗАСТОСУВАННЯ ДО НИХ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ.

• СВОЄЧАСНЕ ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ОСТАТОЧНІ РІШЕННЯ СУДУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ РІШЕННЯ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ, ПОВ’ЯЗАНІ З РОЗГЛЯДОМ ФАКТУ ВЧИНЕННЯ СТОСОВНО НЕЇ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА, У ТОМУ ЧИСЛІ ПОВ’ЯЗАНІ З ІЗОЛЯЦІЄЮ КРИВДНИКА АБО ЙОГО ЗВІЛЬНЕННЯМ.

• ІНШІ ПРАВА, ПЕРЕДБАЧЕНІ ЗАКОНОДАВСТВОМ У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ, А ТАКОЖ МІЖНАРОДНИМИ ДОГОВОРАМИ, ЗГОДУ НА ОБОВ’ЯЗКОВІСТЬ ЯКИХ НАДАНО ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ.