Краще робити новини, ніж розповідати про них

 

Уїнстон Черчілль

 

Космічні годівнички

 

 

Вітаємо учасників конкурсу на кращий ескіз годівнички на космічну тематику учениць 7-А класу Ващинську Єву та Нестеренко Єлизавету!

 

Дівчата отримали не тільни дипломи учасників але й смаколики виготовлені за технологіями NASA.

 

 


 

 

День Героїв Небесної сотні

20.02.2020

 

І рани їхні вже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…
Учні школи вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні!



20 лютого відзначається День Героїв Небесної Сотні – людей, які повстали проти несправедливості на захист ідеалів демократії, громадянських прав і свобод, європейського майбутнього України.


Цього дня 2014 року загинуло найбільше активістів Майдану під час Революції Гідності, коли протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку.

 


105 Героям Небесної Сотні посмертно присвоєно звання Герой України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський, Грузії – Зураб Хурція і Давид Кіпіані посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підсумки конкурсів

 

Підводяться підсумки конкурсів, в яких приймали участь наші учні.

 

По мірі надходження результатів ми будемо розміщувати їх тут, а також на нашій сторінці "Школа досягнень" >>>.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Призупинення освітнього процесу

 

Відповідно до рішення Міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Дніпровської міської ради (Протокол №9 3 від 04.02.2020), на виконання листа управління освіти департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради №7/1-781 від 04.02.2020 «Про призупинення освітнього процесу», з метою профілактики і недопущення масових захворювань на грип та ГРВІ в школі призупинено освітній процес з 06.02.2020 по 16.02.2020.

 

Освітній процес буде відновлено 17.02.2020 відповідно до розкладу занять.

 

Завдання для всіх класів на час карантину

 

 

Активна і освічена молодь – майбутнє України

05.02.2020


В рамках програми «Профорієнтація Випускників-2020» відбувся хакатон «Теорія ймовірностей», який  проводили завідувач кафедри статистики й теорії ймовірностей Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара – Турчин Валерій Миколайович, кандидат фізико-математичних наук, доцент та вчитель математики КЗО «СЗШ № 81» ДМР Хацкевич Тетяна Павлівна.

 

Учні 11-А класу вразили Турчина В.М. високим рівнем математичної компетентності, розкутістю в спілкуванні та інтересом до актуальних наукових проблем.


Дякуємо Дніпровському національному університету імені Олеся Гончара за плідну співпрацю!

 

 

 

 

 

 

День читання вголос

 

5 лютого у світі відзначають Всесвітній день читання вголос.

 

Звідки з’явилася потреба говорити про цей тип читання, чому це так важливо для дітей і дорослих, як читати вголос цікаво та креативно.

 

Уперше проводити Всесвітній день читання вголос запропонувала організація LitWorld 10 років тому. Головною метою організатори називають отримання насолоди від спільного читання та співпереживання історій, а також популяризацію навичок грамотності. Відтоді це переросло в масштабний рух, який об’єднує читачів, письменників та слухачів по всьому світу. Наприклад, торік хештег Всесвітнього дня читання вголос #WorldReadAloudDay потрапив у топ-тренди в соціальній мережі Twitter, об’єднавши людей з майже 170 країн світу. Організації вдалося залучити до читання вголос зірок-амбасадорів та більш ніж мільйон учасників. Тож цьогорічний Всесвітній день читання вголос — гарна можливість долучитися для великих і маленьких українських читачів.

 

Головною причиною, чому варто звернути увагу на розвиток навички читання вголос, є те, що в ній закріплені важливі елементи загальної грамотності дитини: спостереження, читання, писання, говоріння та слухання. Відповідно до даних дослідження Мельбурнського університету, читання вголос малим дітям батьками будує пряму залежність з їхніми майбутніми результатами у школі, нівелюючи залежність від достатку родини, рівня освіти та культурного походження. До слова, згідно з дослідженням Ukrainian Reading and Publishing Data за 2018 рік, в Україні лише 20% респондентів читають дітям книжки щодня або кілька разів на тиждень, 4% — кілька разів або раз на рік, а 14% — ніколи.

 

Отож, щоб читання вголос залишило приємні спогади про час, проведений з дитиною, пропонуємо вам коротку інструкцію, як зробити це цікаво і корисно.

 

Перш ніж розпочати, спеціалісти LitWord радять ознайомитися з моделлю «7 сильних сторін», яку вони розробили з метою популяризації читання вголос.

 

До неї входять такі принципи:

·     формувати відчуття приналежності;

·     розвивати цікавість до нової інформації;

·     заохочувати до дружби та взаємоповаги;

·     відзначати добро;

·     спонукати до впевненості, надаючи змогу читати всім;

·     досліджувати сильні риси характеру в текстах;

 

·     давати надію та надихати.

 

Читати вголос — не страшно

 

Дозвольте дитині вибрати книжку самостійно. Складіть список улюблених книжок вашої дитини та обов’язково почніть з них. Але не варто обмежуватися лише художніми книжками. Оберіть цікаву статтю з енциклопедії чи розділ з підручника, які можуть допомогти вашій дитині в навчанні, або ж просто читайте все і всюди — газети, журнали, рецепти. Усе, що на вашу думку допоможе розширити словниковий запас.

 

Не бійтеся книжок-картинок. Відсутність слів (або їх маленька кількість) не робить книжку непридатною для читання вголос. Джим Треліс, американський педагог та автор «Настільної книжки для читання вголос», пояснює, що дитина, послухавши вас і побачивши всі підказки в малюнках, може вдавати, що теж читає, переповідаючи почуту історію. Тому в процесі спільного читання вголос варто привертати увагу до деталей ілюстрацій та їх опису, щоб добре закріпити сюжетні елементи. Читайте історію разом так, як ви її бачите — питайте в дитини про хід подій, нехай вона стане співавтором цієї пригоди.

 

Починайте з найменших історій. Пам’ятайте, якщо для вас практика читати вголос є незвичною, проміжок концентрованої уваги дитини буде досить коротким. Відповідно й історії мають добиратися менші за обсягом. Починайте з уже згаданих книжок-картинок, які взагалі без тексту або з його мінімальною кількістю. Запропонуйте дитині погортати і пороздивлятися малюнки разом, роздивіться кольори, героїв та пейзажі. А вже потім запитайте в дитини, чи не хоче вона послухати, що за історія прихована за цими малюнками. Тільки-но це увійде у звичку, ви з легкістю зможете читати більші тексти.

 

Не соромтеся використовувати експресію і додавати театральності своєму читанню. Розіграйте ролі, використовуючи різні тембри голосу, емоційне наповнення та міміку для того, щоб передати зміст історії, яку читаєте. Наділяйте персонажів різними голосами, уявіть, хто розмовлятиме високим голосом, а хто низьким. У книжці є опис шелесту листя («шшшшшшш») чи бурління моря/океану («шух, шух, шух») — додайте, як ви це уявляєте, або ж запитайте про це дитину. Озвучте усілякі вигуки («А-а-а-а-а-а!») та звуки («Клац!» чи «Бум!!!»). Такі деталі зроблять текст об’ємнішим та легшим для уяви. Не забувайте про паузи. Вони дадуть вам можливість перевести подих, а також привернуть увагу перед важливим сюжетним поворотом історії.

 

Перечитуйте книжки. Навіть якщо ви втомилися від сюжету, не відмовляйте дитині в повторному читанні тих самих історій. Вже згаданий нами Джим Треліс каже, що багаторазове читання однієї книжки дуже допомагає в розвитку мовних навичок та суттєво покращує осмислення практики читання. Спробуйте ускладнити процес і врятувати себе від чергового перечитування. Дочитайте до якогось ключового моменту історії і попросіть, щоб ваша дитина її закінчила. Спостерігайте, можливо, їй просто не подобається фінал і вона захоче його виправити. Допоможіть у цьому, якщо буде потреба.

 

Вікові обмеження — немає

 

Читайте і старшим дітям теж. Забудьте про упередження стосовно віку (замалий чи задорослий для читання вголос). Згідно з дослідженнями, які були опубліковані в Journal of Developmental and Behavioral Pediatrics, читання вголос малюкам від 0 років допомагає майбутній підготовці до самостійного читання та збільшує потенціал до засвоєння словникового запасу. У віці 4–5 років — збільшує рівень читацьких та когнітивних навичок у подальшому житті. Але вміння самостійно читати не повинно скасовувати традицію спільного читання вголос. Читайте разом або по черзі. Виберіть книжку, яка була б цікава і вам, і дитині. Тоді ви матимете зайву тему для розмови, або ж разом знайдете відповідь на питання, що хвилює когось з вас. Навіть для дорослих людей читання вголос треба розглядати як ще один процес комунікації — бажання обмінятися інформацією, розділити спільний досвід, відчути приналежність до групи та отримати задоволення від слухання чийогось голосу.

 

Робота з текстом

 

Пояснюйте нові слова. Розширення словникового запасу — важливий елемент читання дітям вголос, тож не шкодуйте часу для дослідницьких пауз та роз’яснення слів. Обов’язково прочитайте книжку, щоб чітко розуміти, в яких умовах відбувається історія. Можливо, перед початком варто обговорити деякі деталі простору, в якому відбуваються події. Наприклад, якщо ви читаєте історію про морські пригоди, заздалегідь поясніть такі слова, як «корабель» (з його частинами), «пірат», «скарби» та «шторм». Про всяк випадок, майте при собі аркуш паперу та фломастери, можливо, деякі слова краще намалювати і таким чином візуально закріпити незнайоме слово.

 

Ставте уточнювальні запитання до тексту. Запитуйте під час читання, щоб поглибити вашу історію та почути думку дитини про конкретну дію чи вибір персонажів. Продовжуйте розмову і після завершення, щоб дізнатися загальні враження та емоції від прочитаного. Тут вам на допомогу прийде стандартна схема 5Wh для аналізу тексту: who? — хто був у тексті; what? — що з ними трапилось; when? — коли відбувались події; where? — де проходили події; why? — чому ви прочитали цей текст.

 

Відкладіть телефон!

 

Створіть місце для читання. Додайте елементів, що допоможуть запам’ятати цю подію. Зробіть паперові читацькі корони, які отримує лише той, хто бере участь у процесі, розмалюйте їх літерами чи назвами книжок, які ви плануєте прочитати. Або ж дозвольте побудувати книжковий трон з усіх можливих елементів. Атмосфера має велике значення для процесу читання. Але крім затишку, вона має нести і певну функціональність. Відкладіть смартфони, планшети та інші речі, що можуть бути умовними подразниками як для дитини, так і для вас. Спробуйте виділити конкретний час та зосередитися винятково на читанні.

 

Шукайте однодумців

 

Об’єднуйтесь у читацькі спільноти. Запропонуйте друзям з дітьми створити спільний вечір читання вголос чи організуйте таку подію в дитячому садку/школі, робіть пам’ятні фотографії, де ви всі в читацьких коронах, та діліться своїм досвідом у соціальних мережах чи просто одне з одним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Співпраця з Дніпропетровською обласною бібліотекою для молоді ім. М. Свєтлова

 

В рамках проєкту «Я маю право», мета якого — підвищення рівня правової культури і надання корисних порад, чітких кроків і алгоритмів дій у випадках, коли права людини порушені, учні КЗО «СЗШ № 81» ДМР взяли активну участь в освітній акції «Знай свої права, дитино».

 

Для учнів 9-11 класів працював юридичний кінолекторій. Перегляд фільму "Габріель" надихнув учнів старших класів на дискусію щодо можливостей та шляхів захисту своїх прав підлітками. Опонентом наших юних був професійний фахівець з правової діяльності.

 

Учні 7-8-х класів активно обговорювали фільм з профілактики булінгу в освітньому середовищі. Розібратися з ситуацією допомагала учням Гудінова Олена Валеріївна — шкільний поліцейський ювенальної превенції.

 

Учні школи успішно моделювали багатовекторні ситуації, застосовуючи консалтінг-гру «Апельсин» та за допомогою старших наставників знаходили юридично вірні розв’язки.

 

 

 

 

Семінар з представниками військових училищ

31.01.2020

 

Учні 10-11 класів відвідали семінар вищих військових навчальних закладів України. Майбутні випускники ознайомились з умовами вступу та з особливостями навчання на різних факультетах цих закладів.

 

 

 

 

 

 

Річниця бою під Крутами

 

29 січня 2019 року в Україні відзначатиметься 101-річниця бою під Крутами, котрий для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

 

29 січня 1918 року на залiзничнiй платформi в Крутах перебувало до 520 українських воякiв, юнакiв і студентiв, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою. Противник мав бронепотяг та артилерію.

 

Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Завдяки вигідній позиції і героїзму, українцям вдалося завдати противнику значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім, під тиском ворога, українські бійці організовано відступили до ешелонів і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 хлопців, заблукавши у темряві, повернулися до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Хлопців катували, а потім стратили. Згодом майже всіх героїв поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

 

У квітні 1918 року завдяки підтримці німецьких та австро-угорських військ (відповідно до Брестського договору) українці звільнили від більшовиків майже всю Україну. Отже, бій під Крутами став боєм за майбутнє України.

 

Завдяки звитязі та сміливості українських вояків ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на кілька днів, коли тривали переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. Важливо було, аби на той момент українська столиця перебувала під контролем Центральної Ради. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.

 

Учні кожного класу згадали юних українських вояків під час круглого столу присвяченого пам'яті героїв Крут.

 

 

 

 

 

Екскурсія 4-Б

 

 

 

 

 

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ

27.01.2020

 

«Ми тільки чули кулеметні черги через різні проміжки: та-та-та, та-та... Два роки з дня в день я чув, і це стоїть у моїх вухах сьогодні. Під кінець над яром піднявся важкий, масний дим. Він ішов звідти тижнів три».

Анатолій Кузнєцов. «Бабин Яр»

 

 

«Євреїв все ведуть без кінця. Люди ховають їх, але німці їх знаходять і забирають. І до цього часу чути стрілянину в Бабиному Яру».

Ірина Хорошунова. «Перший рік війни»

 

 

27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. 

 

В кожному класі нашої школи пройшла єдина виховна година присвячена Міжнародному дню  пам’яті   жертв Голокосту.

 

 

 

 

 

День Соборності

22.01.2020

 

22 січня українці щорічно святкують День Соборності, свято, встановлене у честь проголошення Першої Незалежності та Акту злуки УНР і ЗУНР.

 

День Соборності України: історія свята

Незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради у 1918 році, а вже за рік, у той же день, на Софійському майдані в Києві, відбулось офіційне об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в одну державу. «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».


Фактично, саме цей день є Днем Незалежності України, а не 24 серпня 1991 року. Другу дату можна вважати днем Відновлення Незалежності після тривалої окупації. Переговори щодо об’єднання ініціювала саме Західноукраїнська Народна Республіка в обличчі її лідерів. Та ініціатива ця не була якимсь спонтанним рішенням, адже існував цілий об’єднавчий рух, який ставив собі за мету соборність Української держави. У період радянського режиму, День Соборності не святкувався і вважався «контрреволюційним святом», а всі офіційні згадки про нього ретельно знищувались. Перше офіційне та масштабне святкування відбулось аж у 1939 році, в столиці Карпатської України, місті Хуст. На той час ці землі знаходились у складі Чехословаччини, а День Соборності став найбільш масовим заходом українців за 20 років. На демонстрацію вийшло понад 30 тисяч українців. В сучасній Україні, на державному рівні, вперше відзначався цей день вже у 1999 році після відповідного указу президента країни Леоніда Кучми. Хоч свято досить молоде, але ж насправді у цьому році відбудеться вже 20-та річниця.


Учні нашої школи прийняли активну участь у лідерській зустрічі до Дня Соборності України, яка відбулась у Центрі позашкільної освіти №1.


Марфенко Анастасія, Залогінв Анастасія та Піддубна Марія представили школу на найвищому рівні!

 

 

 

 

 

Тематичні класні години до Дня Соборності України пройшли в кожному класі нашої школи.

 

 

 

 

 


Учні 10-А та 7-А класу прийняли участь в історичному квесті до Дня Соборності України. Учні з запалом виконували різноманітні завдання в пошуках історичного документу!


Цікаво та корисно!

 

 

 

 

 

Учні 8-А класу відвідали фестиваль патріотичної пісні "Соборна мати Україно!" у Міському палаці дітей та юнацтва.