Розділи сайту:

 

 

 

 

 

Зміст розділу

 

 
 

 


Про структуру 2016/2017 навчального року та навчальні плани ЗНЗ

 

 

№1/9-296 від 09 червня 2016 року

 

Відповідно до статті 16 Закону України "Про загальну середню освіту" структуру навчального року та строки проведення канікул встановлюють загальноосвітні навчальні заклади за погодженням з відповідними органами управління освітою. При цьому навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності розпочинається у День знань - 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року, а тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів без врахування днів, коли діти припиняли навчання з незалежних від них причин (карантин, температурний режим тощо).

 

У межах часу, передбаченого робочим навчальним планом загальноосвітнім навчальним закладом встановлюється тривалість навчального тижня на весь навчальний рік. У випадку встановлення 5-денного навчального тижня відпрацювання уроків по суботах (з метою надолуження навчального матеріалу, чи продовження канікул та скорочення опалювального сезону) не допускається, оскільки це призведе до перевищення тижневого гранично допустимого навантаження на учнів.

 

Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року №154, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 за №157/26602 учні 4, 9 та 11 класів складають державну підсумкову атестацію. Перелік предметів для державної підсумкової атестації, форму та терміни її проведення Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково.

 

Загальноосвітні навчальні заклади спільно з органами державної влади та органами місцевого самоврядування приймають рішення щодо запровадження карантину, припинення чи продовження навчального процесу з поважних причин, щодо надання учням вихідних для підготовки і проведення державної підсумкової атестації/зовнішнього незалежного оцінювання (якщо вони проводяться під час навчального процесу), щодо доцільності проведення навчальної практики та навчальних екскурсій, визначають дати проведення свята "Останній дзвінок" та вручення документів про освіту.

 

Зважаючи на викладене, кількість фактично проведених вчителями уроків може бути меншою від попередньо запланованої. В такому випадку навчальний заклад та вчителі обов’язково мають вжити заходів щодо освоєння учнями змісту кожного навчального предмета в повному обсязі за рахунок ущільнення, самостійного опрацювання, засобів дистанційного навчання тощо.

 

Менша кількість проведених вчителем уроків через об’єктивні обставини не може бути причиною вирахувань із його заробітної плати, оскільки Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (пункт 77), затвердженої наказом Міністерства освіти України №102 від 15.04.1993, передбачено, що у випадку, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від учителя (викладача) причин, його оплата здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу.

 

Робочі навчальні плани на 2016/2017 навчальний рік складаються:

  • для 1-4 класів - за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 №572, із змінами згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2014 №460;

 

  • для 5-8-х класів - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНмолольспорту України від 03.04.2012 №409 (в редакції наказу МОН України від 29.05.2014 №664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 № 1465;

 

  • для 9-х класів - зa Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 №132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 №66;

 

  • для 10-11-х класів - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 №657;

 

  • для спеціалізованих шкіл (класів) з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназій, ліцеїв, колегіумів: 5-8 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 №409 (в редакції наказу MOH від 29.05.2014 №664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 №1465 (додаток 8 та (чи) інші відповідно до спеціалізації); 9 класи 3a Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 №132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 №66; 10-11 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 №657;

 

  • для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов: 1-4 класи - за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 №572, із змінами згідно з наказом МОН України від 16.04.2014 №460 (додатки 4-5); 5-8 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 №409 (в редакції наказу МОН України від 29.05.2014 №664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 №1465; 9 класи - за Типовим навчальним планом спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженим наказом МОН України від 13.03.2006 №182; 10-11 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 №657 (додаток 19);

 

  • для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу: 1-4 класи - за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 №572, із змінами згідно з наказом МОН України від 16.04.2014 №460 (додатки 6-7); 5-8 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 №409 (в редакції наказу МОН України від 29.05.2014 №664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 №1465 (додатки 6-7); 9 класи - за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими наказом МОН України від 13.05.2005 №291; 10-11 класи за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 №657 (додатки 21 та 22);

 

  • для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів: 8 класи - 3a Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 №409 (в редакції наказу МОН від 29.05.2014 №664), із змінами згідно з наказом МОН Украіни від 12.12.2014 №1465 (додаток 8 та (чи) інші відповідно до спеціалізаціі'); 9 класи - за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОНмолодьспорт України від 23.05.2012 р. №616;

 

  • для білінгвальних класів: 5-8 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 №409 (в редакції наказу МОН України від 29.05.2014 №664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 №1465; 9 класи - за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН від 07.07.2009 №626; 10-11 класи - 3a Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 №657 (додаток 20);

 

  • для вечірніх (змінних) загальноосвітніх шкіл: 5-8 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 №409 (в редакції наказу МОН України від 29.05.2014 №664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 № 1465 (додатки 14-17); 9 класи - за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 р. №66 (додатки 20, 21); 10-11 (12) класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010р. №834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 №657 (додатки 24, 25);

 

  • 9 класи, загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин з вивченням двох іноземних мов можуть користуватися варіантами навчальних планів, доведеними до місцевих органів управління освітою та навчальних закладів листом МОН України від 14.06.2005 №1/9-321; для 10-11-х класів - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 №657 (додаток 15).

 

Для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з особливими освітніми потребами робочі навчальні плани складаються:

  • для підготовчого, 1-4 класів - за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (початкова школа), затвердженими наказом МОН України від 28.01.2014 № 80 (зі змінами, внесеними наказами МОН України від 11.02.2014 р. №133 та від 15.07.2014 №828);

 

  • для 5-7 класів - 3a Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженими наказом МОН України від 22.04.2014 №504 (зі змінами, внесеними наказом МОН України від 11.06.2014p. №701);

 

  • для 8-10 класів - за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженими наказом МОН України від 09.04.2015 №416 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.08.2008р. №778;

 

  • для 11-12 класів - за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 12.02.2015 №134.

 

Під час складання робочих навчальних планів для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з особливими освітніми потребами, дозволяється перерозподіл до 15 відсотків навчального часу, визначеного інваріантною частиною Типових навчальних планів. Всередині освітньої галузі перерозподіл здійснюється за погодженням із відповідним органом управління освіти, між галузями - за погодженням із Міністерством освіти і науки України.

 

Навчальні плани для учнів з помірною розумовою відсталістю складаються на основі Типових навчальних планів для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів I ступеня для розумово відсталих дітей з урахуванням особливостей психофізичного розвитку учнів.

 

Робочі навчальні плани розробляються загальноосвітніми навчальними закладами щорічно на основі Типових навчальних планів і затверджуються відповідним органом управління освітою. Варіант Типового навчального плану (з вибором мови навчання, з вивченням мови національної меншини, з вивченням двох іноземних мов, з вивченням християнської етики чи етики, з вибором профілю навчання тощо) навчальний заклад обирає самостійно в залежності від типу закладу, його спеціалізації, освітніх запитів учнів і їхніх батьків та з урахуванням кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

 

Робочі навчальні плани розробляються у такій же формі та за тими ж рекомендаціями‚ як і в минулі роки (лист МОН України від 11.06.2014 №1/9-303).

 

Індивідуальні й експериментальні робочі навчальні плани затверджуються департаментами (управліннями) освіти і науки обласних та Київської міської державних адміністрацій і до 25 серпня погоджуються департаментом загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України.

 

 

Міністр       Л. М. Гриневич

 


Основні вимоги до проведення ДПА у 2015/2016 н.р.

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти
і науки України
                                                                                                        від 08.02.2016 р.  № 94

 

 

Орієнтовні вимоги
до проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців)
у системі загальної середньої освіти у 2015/2016 навчальному році


Загальні положення


Державна підсумкова атестація (ДПА) в 2015/2016 році проводиться відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року №1547 (далі МОН України), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 157/26602, та наказів МОН України від 16.09. 2015 №940 «Про проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2015/2016 навчальному році», від 08.10.2015 №1050 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 16 вересня 2015 року №940».


Державна підсумкова атестація проводиться у загальноосвітніх навчальних закладах: І ступеня – з 12 по 21 травня з трьох предметів: української мови, літературного читання та математики; ІІ ступеня – з 1 по 8 червня з трьох предметів: української мови, математики та предмета за вибором навчального закладу; ІІІ ступеня – з трьох предметів обов’язково для всіх випускників: 5 травня у пунктах проведення зовнішнього незалежного оцінювання – з української мови у формі зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО); 11 травня у пунктах проведення зовнішнього незалежного оцінювання – з математики або 13 травня у пунктах проведення зовнішнього незалежного оцінювання з історії України у формі ЗНО; 20 травня у навчальному закладі – з іноземної мови за завданнями Міністерства освіти і науки України. При цьому результати зовнішнього незалежного оцінювання зараховуються як результат державної підсумкової атестації за курс повної загальної середньої освіти для всіх випускників старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів 2016 року.


ДПА у формі ЗНО буде проводитися як під час основної, так і під час додаткової сесій ЗНО, тобто якщо випускник (випускниця) через поважні причини не зміг (змогла) взяти участь у ЗНО з певного навчального предмета, результат якого зараховується як оцінка за ДПА, в основну сесію, то він (вона) має пройти ДПА під час додаткової сесії ЗНО. Відповідно, атестат він (вона) отримує пізніше.


У випадку, якщо учень (учениця) складатиме ЗНО і з математики, і з історії – до атестата вноситься оцінка за ДПА з того  предмета, який він (вона) указав (указала) при реєстрації на ЗНО (при реєстрації для участі в ЗНО учень (учениця) може обрати лише один з цих двох навчальних предметів для зарахування результату ЗНО як оцінки за ДПА).


Випускникам, які братимуть участь в  апробаційному ЗНО з іноземних мов, що відбудеться 16 квітня 2016 року, результати апробаційного ЗНО можуть зараховуватися (за їх бажанням), як результати ДПА з іноземної мови.


Український центр оцінювання якості освіти (далі – УЦОЯО) надсилає навчальним закладам результати ДПА, проведеної у формі ЗНО під час основної сесії, до 30 травня 2016 року, додаткової сесії – до 30 червня 2016 року. Про спосіб надання результатів ДПА, проведеної у формі ЗНО, УЦОЯО буде повідомлено додатково.


Відповідно до Порядку визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженого наказом МОН України від 16.03.2015 № 300, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.03. 2015 № 359/26804, тестові бали переводяться в оцінки за шкалою 1-12 балів. При цьому звертаємо увагу на те, що внесення оцінок за ДПА до додатка до атестата  здійснюватиметься з урахуванням наслідків розгляду апеляційного звернення випускника (відповідно такий випускник атестат отримує пізніше).


Бали за атестацію виставляються в класному журналі у колонку з написом "ДПА" без зазначення дати після колонки з написом "Річна".


Результати атестації виставляються у додатки до свідоцтв про базову загальну середню освіту та до атестатів про повну загальну середню освіту у графі "державна підсумкова атестація" та враховуються при визначенні середнього балу атестата. Особам звільненим від проходження ДПА за станом здоров’я у додаток до атестата замість оцінки робиться запис «звільнений» («звільнена»).


Реєстрація осіб з числа випускників старшої школи, які проходитимуть ДПА у формі ЗНО, триватиме до 4 березня 2016 року. Внести зміни до реєстраційних даних можна до 18 березня 2016 року. Реєстрація випускників здійснюється з використанням реєстраційної форми, розміщеної на сайті УЦОЯО. Кожен випускник може самостійно сформувати комплект реєстраційних документів, який надсилається до РЦОЯО навчальним закладом.


При цьому звертаємо увагу на цьогорічні зміни, що відбудуться при реєстрації:

 

  • у реєстраційній формі необхідно вказувати статус результату з української мови та літератури, математики, історії України;

 

  • надсилання комплектів реєстраційних документів до РЦОЯО може здійснюватися частинами;

 

  • у разі внесення випускником змін до реєстраційних даних надсилання комплекту реєстраційних даних має також здійснювати навчальний заклад.

 

Учням (вихованцям) вечірніх загальноосвітніх навчальних закладів, Міжнародної української школи, закладів при установах пенітенціарної системи надається право пройти атестацію з усіх предметів, визначених МОН України, за місцем навчання за завданнями укладеними навчальними закладами. Учням (вихованцям) вечірніх загальноосвітніх навчальних закладів, які зареєструвалися для проходження ЗНО, оцінка за ДПА з відповідного предмета виставляється за результатами ЗНО.


Особам, які з’явилися для проходження ДПА у формі ЗНО та роботу над тестом яких достроково припинено у зв’язку із допущеними ними порушеннями процедури проходження ЗНО, виставляється нуль тестових балів, що відповідає одному балу за ДПА. Відповідно до документа про освіту за ДПА з цього предмета виставляється 1 (один) бал.


Особи, які не з’являться для проходження ДПА у формі ЗНО без поважних причин та особи, які зареєструвалися на екстернатну форму навчання після 4 березня 2016 року, але не зареєструвалися у встановлені терміни для участі в ЗНО, за винятком осіб, які проживають на тимчасово окупованій території (лист МОН від 14.09.2015 № 1/9-436 «Щодо продовження здобуття загальної середньої освіти особами, які проживають на тимчасово окупованій території України»), матимуть можливість пройти ДПА в навчальному закладі у вересні поточного року за завданнями, укладеними навчальними закладами.


Учні (вихованці), які хворіли під час проведення атестації, та учні (вихованці), які не з’явилися для проходження атестації або не взяли участь під час і основної, і додаткової сесії ЗНО з певного навчального предмета, результат якого зараховується як оцінка за ДПА, через поважні причини, зобов'язані надати довідку, на підставі якої рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу та відповідним наказом його керівника їм надається право пройти атестацію в строки визначені навчальним закладом за завданнями, укладеними навчальними закладами.


Учні (вихованці), які тимчасово навчалися за кордоном і  повернулися в Україну після проведення атестації, проходитимуть атестацію в строки  визначені навчальним закладом за завданнями, укладеними навчальними закладами.


В окремих випадках, згідно пункту 13 розділу ІІ Положення про державну підсумкову атестацію, дозволяється проводити атестацію достроково за завданнями, укладеними навчальними закладами.

 
Учні (вихованці), які проживають на тимчасово окупованій території, проходять атестацію у Міжнародній українській школі або іншому навчальному закладі системи загальної середньої освіти України, що розташовані поза тимчасово окупованою територією або в навчальних закладах, що перемістилися з такої території. Громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, надається право пройти атестацію екстерном.  При цьому атестацію мають можливість пройти особи, які зараховані на екстернатну форму навчання.


Випускникам загальноосвітніх навчальних закладів, які отримали міжнародний сертифікат (диплом) мовного іспиту у поточному навчальному році (Deutches Sprachdiplom (DSD), Österreichisches Sprachdiplom Deutsch (ÖSD), Goethe-Zertifikat B1, Goethe-Zertifikat B2 - німецька мова; DELF/DALF - французька мова; IELTS, TOEFL, Cambridge English Language Assessment, Pearson Test of  English (PTE) - англійська мова; D.E.L.E. - іспанська мова) рівня B-1 - для загальноосвітніх навчальних закладів, B-2 - для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов, результати зазначених іспитів зараховуються як атестація. У додаток до атестата про повну загальну середню освіту виставляється атестаційна оцінка з цих предметів 12 балів.


У школах (класах), у яких вивчення предметів здійснюється мовами національних меншин чи іноземними мовами, атестація може складатися мовою вивчення предмета.


Детальна інформація про умови зарахування на екстернатну форму навчання та перелік загальноосвітніх навчальних закладів розміщено на офіційному сайті МОН України (mon.gov.ua).


Інформацію про порядок реєстрації та графік проведення ЗНО розміщено на офіційному сайті Українського центру оцінювання якості освіти (testportal.gov.ua).

 

 

Оформлення атестаційної роботи (зразок)


Атестаційна робота оформлюється письмово на аркушах зі штампом школи, дотримуючись вимог оформлення письмових робіт, до прикладу:


Робота
на державну підсумкову атестацію
з української мови за курс початкової (основної) школи
учня (учениці) 4(9) класу
( прізвище, ім’я, по батькові у формі родового відмінка)


На другій сторінці на перших двох рядках записують вид роботи та назву тексту, до прикладу:


Диктант
Тарас Шевченко

 

У верхній лівій частині титульної сторінки подвійного аркуша ставиться штамп загальноосвітнього навчального закладу. На ньому зазначається дата, до прикладу: 05.06.2016 р. Підписування роботи починається на сьомому рядку титульної сторінки.


Оформлення відповідей на завдання атестаційної роботи здійснюється учнем (ученицею) на аркушах зі штампом навчального закладу або на спеціальному бланку відповідей, що розробляється навчальним закладом. У чистовому варіанті атестаційної письмової роботи виправлення (крім лексичних, орфографічних помилок) вважаються помилкою і не зараховуються як правильні відповіді.

 

 

Повний текст документу скачати тут >>>

 


Програма з Інформатики 5-9 класи (для учнів, які вивчали інформатику в 2-4 класах)

Вступ

Навчання предмету «Інформатика» для 5–9 класів спрямовано на реалізацію мети і завдань інформаційно-технологічного компоненту освітньої галузі «Технології», визначених у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1392 від 23 листопада 2011 р.


В основу навчального курсу покладено розвивально-компетентнісний підхід, що передбачає розвиток мисленнєвих навичок і формування предметних і ключових компетентностей.


До складу навчальної програми включено:

 

  • пояснювальну записку, в якій визначено мету та завдання навчання інформатики, охарактеризовано ключові й предметні компетентності і розвивальний компонент курсу «Інформатика, 5–9 класи загальноосвітніх навчальних закладів», подано структуру навчальної програми й розподіл навчальних годин на вивчення її розділів;

  • зміст навчального матеріалу та вимоги до рівня навчальних досягнень учнів;

  • додаток із орієнтовним переліком базових компонентів компетентнісних задач до всіх тем курсу.

 

Пояснювальна записка

Цілі та завдання навчання курсу «Інформатика»

Метою навчання курсу «Інформатика» є формування та розвиток ключових і предметних компетентностей, аналітичного й синтетичного, логічного та критичного мислення для реалізації творчого потенціалу учнів, їх підготовки до активного життя в інформаційному суспільстві.


Завданнями навчання інформатики в основній школі є формування в учнів знань, умінь і навичок, які нададуть їм можливості:

 

  • створювати інформаційні моделі та опрацьовувати їх у програмних середовищах;

  • здійснювати пошук відомостей із використанням пошукових систем;

  • планувати, організовувати та здійснювати індивідуальну й колективну діяльність в інформаційному середовищі;

  • використовувати засоби інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для організації співпраці з метою розв’язування навчальних, дослідницьких і практичних задач;

  • працювати з інформаційними системами, не створюючи небезпек як для себе особисто, так і для інших;

  • аналізувати різноманітні процеси і явища, з’ясовувати їх причинно-наслідкові зв’язки та структуру об’єктів, у яких ці явища відбуваються;

  • логічно та критично мислити, робити висновки та узагальнення;

  • висувати гіпотези навчально-пізнавального характеру й перевіряти їх у процесі розв’язування навчальних і практичних задач із використанням ІКТ та відповідних засобів.

     

Ключові та предметні компетентності

Предметні компетентності, набуття учнями яких є складником мети навчання інформатики в основній школі, мають ознаки ключових компетентностей.


Інформаційно-комунікаційні компетентності як ключові базуються на знаннях, уміннях і навичках, набутих у процесі навчання інформатики, і виявляються у формі здатності ефективно використовувати ІКТ у навчальній, дослідницькій і повсякденній діяльності з метою розв’язування задач, пов’язаних із пошуком, опрацюванням, зберіганням та передаванням різноманітних відомостей. Формування в учнів ІКТ-компетентностей, зміст яких є інтегративним, має відбуватися у результаті застосування ІКТ під час навчання всіх предметів навчального плану, реалізації діяльнісного, особистісно-орієнтованого та компетентнісного підходів.


Предметні ІКТ-компетентності учнів виявляються в:

 

  • розумінні ролі інформатики та ІКТ у сучасному суспільстві, наукових основ інформатики, фундаментальних понять створення й опрацювання повідомлень, принципів побудови й функціонування засобів ІКТ;

  • умінні аналізувати прості інформаційні процеси в живій природі, суспільстві та техніці, будувати інформаційні моделі об’єктів і процесів;

  • умінні безпечно працювати з комп’ютерним і комунікаційним обладнанням, використовувати засоби захисту даних.

  • здатності раціонально використовувати комп’ютери, мережеві технології та програмні середовища для розв’язування навчальних і життєвих задач, пов’язаних із пошуком, зберіганням, опрацюванням і передаванням відомостей;

  • здатності логічно та критично мислити у процесі планування та організації діяльності, зокрема навчальної;

  • здатності ефективно планувати та здійснювати свою діяльність із використанням ІКТ;

  • здатності спілкуватися та співпрацювати з використанням ІКТ для виконання різноманітних завдань, у тому числі комплексних;

  • готовності дотримуватися правових і морально-етичних норм під час  роботи з даними та програмними продуктами, а також у комп’ютерних мережах.

     

Розвивальний компонент курсу інформатики

Навчання інформатики має розвивати в учнів аналітичне, синтетичне, логічне та критичне мислення, творчі здібності, здатність аналізувати різноманітні процеси та явища й з’ясовувати їхні причинно-наслідкові та структурні зв’язки. Хоча розвиток зазначених мисленнєвих навичок і здатностей не є винятково завданням навчання інформатики, а відбувається не меншою мірою під час вивчення інших навчальних предметів, саме в процесі навчання інформатики закладаються основи таких умінь:

 

  • визначати послідовність дій, які необхідно виконати для розв’язування певних задач, тобто розробляти алгоритми;

  • подавати алгоритми в певному формальному вигляді та виконувати їх;

  • використовувати алгоритмічні структури;

  • застосовувати алгоритми для опрацювання різнотипних повідомлень;

  • добирати якомога ефективніший алгоритм розв’язування задачі (на зазначених уміннях базується алгоритмічне мислення);

  • визначати параметри об'єктів та їх можливі значення;

  • класифікувати явища та об'єкти;

  • знаходити структурні зв'язки між класами об'єктів, класифікувати знайдені зв’язки;

  • подавати дані в табличному та графічному вигляді, інтерпретувати дані, подані графічно;

  • формулювати задачі з опрацювання структур даних і формалізовувати їх з метою подальшого автоматизованого розв’язування з використанням ІКТ-засобів (зазначені вміння є основою так званого труктурного мислення).

 
Слід підкреслити, що зазначені вище типи мислення, знання, уміння, навички, здатності мають розвиватися не лише в процесі вивчення основ алгоритмізації та програмування, а й під час виконання навчальних проектів, розв’язування компетентнісних задач і вивчення всіх інших тем курсу.

Структура навчальної програми

Курс «Інформатика» розрахований на 245 годин і вивчається в межах інваріантної частини навчального плану (табл. 1).


Таблиця 1

Клас

Кількість годин
на тиждень

Загальна кількість годин

5 клас

1

35

6 клас

1

35

7 клас

1

35

8 клас

2

70

9 клас

2

70

Усього

245

 

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1392 від 23 листопада 2011 р., курс «Інформатика» вибудовується за такими змістовими лініями:

 

  • інформація, інформаційні процеси, системи, технології;

  • комп’ютер як універсальний пристрій для опрацювання даних;

  • телекомунікаційні технології;

  • інформаційні технології створення й опрацювання інформаційних об’єктів;

  • моделювання, алгоритмізація та програмування.

     

З метою дотримання принципів науковості і доступності програмою передбачено послідовне ускладнення навчального матеріалу кожної з названих вище змістових ліній та умовне виокремлення двох змістових рівнів.

 

Перший рівень (5–7 класи) – продовження розпочатого в початковій школі ознайомлення з базовими поняттями курсу (табл. 2). На цьому рівні не ставиться завдання глибокого та вичерпного вивчення ІКТ, а зроблено акцент на набутті навичок їх практичного застосування, а також на розвивальній спрямованості навчання. З метою врахування вікових особливостей учнів допускається використання навчально-імітаційних програмних засобів і середовищ, зокрема для підтримки вивчення розділу «Алгоритми і програми».

 

Таблиця 2

5 клас

6 клас

7 клас

Інформаційні процеси. Комп’ютер як засіб реалізації інформаційних процесів
(6 год.)

Правила поведінки в комп’ютерному класі. Узагальнення і систематизація вивченого у 5 класі
(2 год.)

Правила поведінки в комп’ютерному класі. Узагальнення і систематизація вивченого у 6 класі  
(2 год.)

Комп’ютерні мережеві технології
(4 год.)

Служби та ресурси Інтернету
(7 год.)

Персональне веб-середовище
(4 год.)

Текстовий процесор
(5 год.)

Створення та використання комп’ютерних презентацій
(6 год.)

Табличний процесор
(9 год.)

15 год.

15 год.

15 год.

Алгоритми і програми
(12 год.)

Алгоритми і програми
(12 год.)

Алгоритми і програми
(12 год.)

Проектна діяльність
(4 год.)

Проектна діяльність
(5 год.)

Проектна діяльність
(5 год.)

Резерв  
(4 год.)

Резерв  
(3 год.)

Резерв  
(3 год.)

35 год.

35 год.

35 год.

 

 

Другий рівень (8 – 9 класи) – формування предметних та ключових ІКТ-компетентностей (табл. 3). На цьому рівні, зокрема, має формуватися понятійний апарат, достатній для набуття вищезазначених компетентностей. Для цього рекомендується використовувати повнофункціональні, а не імітаційні, програмні засоби та середовища.

 

Таблиця 3

8 клас

9 клас

Правила поведінки в комп’ютерному класі. Повторення вивченого у 7 класі
(2 год.)

Правила поведінки в комп’ютерному класі. Повторення вивченого у 8 класі
(2 год.)

Інформаційні системи
(10 год)

Системне та службове програмне забезпечення
(10  год)

Комп‘ютерна графіка
(12 год.)

Текстовий процесор
(8 год.)

Опрацювання об’єктів мультимедіа
(8 год.)

Табличний процесор
(12 год.)

32 год.

32 год.

Алгоритми і програми
(24 год)

Алгоритми і програми
(18 год.)

Проектна діяльність
(8 год.)

Створення та публікація веб-ресурсів
(6 год.)

 

Проектна діяльність
(10 год)

32 год.

34 год.

Резерв
(6 год.)

Резерв
(4 год.)

70 год.

70 год.

 

Зміст навчального предмета «Інформатика» містить фундаментальну складову, що реалізується шляхом вивчення основ науки «Інформатика», має прикладну спрямованість, яка реалізується в процесі виконання учнями практичних завдань з використанням комп’ютера у формі, яку добирає вчитель: вправ, практичних, контрольних чи тематичних робіт, розв’язування компетентнісних задач, виконання індивідуальних і групових навчальних проектів тощо, а такожзастосуванняінших організаційних форм діяльності учнівй інноваційних методів навчання. Виконання учнями практичних завдань із використанням ІКТ є важливою частиною уроку інформатики. Мета їх проведення може бути різною: формування позитивної мотивації та актуалізація опорних знань; формування вмінь і навичок, розвиток здібностей; поточне та тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів тощо.


Одним із рекомендованих видів навчальної діяльності, використовуваних для досягнення цілей навчання та перевірки рівня навчальних досягнень учнів є розв’язування компетентнісних задач. Добираючи та створюючи компетентнісні задачі, вчитель має враховувати, що в 5–7 класах опрацювання даних учнями повинно здійснюватися за допомогою однієї технології або в одному програмному середовищі, у 8-9 класах – кількох технологій або в кількох середовищах. Також у компетентнісних задачах для будь-яких класів слід обов’язково передбачати розвивальний компонент. Орієнтовний перелік базових елементів, які можна використовувати для складання компетентнісних задач до кожної теми курсу, подано в Додатку.


Навчальні індивідуальні та групові проекти орієнтовані на самостійне виконання учнями – індивідуальне, в парах чи групове. Педагогічно доцільний добір проектних завдань і обґрунтоване формування навчальних груп сприяє диференціації навчання відповідно до запитів, нахилів і здібностей учнів. Під час виконання проектів учні самостійно ознайомлюються з додатковою навчальною та науковою літературою, відомостями з різних джерел, зокрема з Інтернету, навчаються аналізувати й критично оцінювати їх. Важливим етапом навчально-проектної діяльності, який має бути обов’язковим, є презентація отриманих  результатів.


У процесі виконання навчальних проектів досягаються такі цілі:

 

  • навчальна — розширення та поглиблення теоретичної бази знань учнів, надання результатам навчання практичної значущості, застосування їх до вирішення повсякденних життєвих завдань, набуття й закріплення вмінь і навичок, у тому числі виконання діяльності, наближеної до наукового пошуку;
  • розвивальна — розвиток загально навчальних умінь — культури мовлення, чіткості і точності висловлення, здатності до виконання мисленнєвих процесів, критичності мислення, здатності до рефлексії, здатності генерувати нові ідеї, знаходити метод розв'язування задачі або проблеми тощо;
  • виховна — формування здатності до інтерперсональної комунікації, асертивної поведінки, ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави, ціннісного ставлення до себе, людей, природи, праці, історичних і духовних надбань рідного краю.

 

Оцінювання виконання навчальних індивідуальних і групових проектів є обов’язковим для всіх учнів класу.


Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів, незалежно від організаційної форми навчальної діяльності, має бути обов’язково індивідуальним. При формуванні оцінювального судження мають ураховуватися знаннєві та компетентнісні складники.

 

 

Скачати весь документ >>>