Розділи сайту:

 

 

 

 

 

Зміст розділу

 

 
 

 


Про порядок переведення учнів до наступного класу

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти
і науки України
14 липня 2015 року № 762

 

Порядок переведення учнів (вихованців)
загальноосвітнього навчального закладу до наступного класу

 

1. Цей Порядок встановлює умови та процедуру переведення учнів (вихованців) загальноосвітнього навчального закладу до наступного класу.

 

2. Переведення учнів (вихованців) загальноосвітнього навчального закладу (крім перших класів) до наступного класу здійснюється на підставі результатів підсумкового (семестрового та річного) оцінювання знань учнів (вихованців) та державної підсумкової атестації (для випускників початкової та основної шкіл) згідно з рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу, що упродовж п’яти робочих днів з дати прийняття оприлюднюється на офіційному веб-сайті загальноосвітнього навчального закладу або відповідного місцевого органу управління освітою.


Річне оцінювання здійснюється за результатами семестрового оцінювання, що проводиться у межах часу, визначеного робочим навчальним планом загальноосвітнього навчального закладу. Річне оцінювання здійснюється не пізніше 6 робочих днів після завершення ІІ семестру. При проведенні річного оцінювання результати державної підсумкової атестації учнів (вихованців) не враховуються. У випадках, пов’язаних з вибуттям учнів (вихованців) із загальноосвітнього навчального закладу (виїзд за кордон, надання соціальної відпустки, призов на військову службу тощо), дозволяється проводити підсумкове оцінювання достроково або в екстернатній формі.

 

3. При переведенні до наступного класу або вибутті із загальноосвітнього навчального закладу на учнів (вихованців) першого класу складається характеристика їхніх умінь  і навичок, що зберігається у особовій справі  учнів (вихованців).

 

4. При переведенні до наступного класу або вибутті із загальноосвітнього навчального закладу учням (вихованцям) (крім перших класів) видається табель успішності, у якому відображаються результати їх підсумкового оцінювання.

 

5. Випускники основної школи отримують свідоцтво про базову загальну середню освіту (випускники з навчальними досягненнями високого рівня (10, 11, 12 балів) – свідоцтво про базову загальну середню освіту з відзнакою) та можуть:


1) бути переведені до наступного класу загальноосвітнього навчального закладу;


2) взяти участь у конкурсному відборі до старшої школи загальноосвітнього навчального закладу (за умови його проведення) або продовжити здобувати повну загальну середню освіту в інших закладах системи загальної середньої освіти згідно з власним рішенням (у разі досягнення повноліття), рішенням їхніх батьків (одного із батьків) або законних представників.

 

6. Учні (вихованці) початкової школи, які за результатами річного (вербального) оцінювання мають початковий рівень навчальних досягнень (1, 2, 3) у вивченні одного з предметів (українська мова, читання, математика), а в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин — також і з мови навчання, згідно з рішенням педагогічної ради відповідного загальноосвітнього навчального закладу та батьків (одного із батьків) або законних представників можуть:


1) бути переведені до наступного класу для продовження навчання за індивідуальною навчальною програмою (з предметів, за якими було виявлено початковий рівень навчальних досягнень згідно з результатами річного оцінювання), що затверджується керівником загальноосвітнього навчального закладу;


2) бути залишені для повторного навчання у тому самому класі цього загальноосвітнього навчального закладу;


3) продовжити навчання у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах.

 

7. Випускники початкової та основної шкіл, які не мають результатів річного оцінювання та (або) державної підсумкової атестації з будь-яких предметів, повинні пройти річне оцінювання в загальноосвітньому навчальному закладі, у якому продовжують навчання, та (або) державну підсумкову атестацію в порядку, визначеному Положенням про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року №1547, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за №157/26602.


У такому випадку річне оцінювання здійснюється упродовж навчального року згідно з графіком та завданнями, затвердженими наказом керівника загальноосвітнього навчального закладу та погодженими педагогічною радою. У разі продовження навчання у навчальному закладі, який не надає базової загальної середньої освіти, зазначені учні (вихованці) для отримання документа про відповідний рівень освіти проходять річне оцінювання у вечірній (змінній) школі або за екстернатною формою. 

 

8. Учні (вихованці), які не мають результатів річного оцінювання та державної підсумкової атестації (для випускників початкової та основної шкіл) у зв’язку із невідвідуванням загальноосвітнього навчального закладу (не менше шести останніх місяців навчального року підряд) та за відсутності будь-яких відомостей щодо місця їх проживання чи перебування, їхніх батьків, або законних представників, визнаються такими, що вибули із загальноосвітнього навчального закладу, та до наступного класу не переводяться згідно з  рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу, що оформлюється відповідним наказом керівника загальноосвітнього навчального закладу.


Особова справа, медична карта, результати оцінювання попередніх років учнів (вихованців), яких було визнано такими, що вибули із загальноосвітнього навчального закладу, зберігаються у загальноосвітньому навчальному закладі відповідно до законодавства.


Рішення педагогічної ради та відповідний наказ керівника загальноосвітнього навчального закладу про визнання учнів (вихованців) такими, що вибули із загальноосвітнього навчального закладу, упродовж одного робочого дня оприлюднюються на офіційних веб-сайтах загальноосвітнього навчального закладу або відповідного місцевого органу управління освітою.


Учні (вихованці), які вибули згідно з поданою ними особисто до загальноосвітнього навчального закладу письмовою заявою (у разі досягнення повноліття), їхніми батьками (одним із батьків) або законним представником, поновлюються у загальноосвітньому навчальному закладі та можуть продовжити навчання і пройти річне оцінювання та (або) державну підсумкову атестацію за екстернатною формою згідно з наказом керівника загальноосвітнього навчального закладу.

 

9. Випускники старшої школи, які не мають річного оцінювання з будь-яких предметів та (або) державної підсумкової атестації, можуть продовжити навчання в екстернатній формі.

 

10. Для вирішення спірних питань, що виникають під час переведення до наступного класу або при вибутті із загальноосвітнього навчального закладу, учні (вихованці) у разі досягнення ними повноліття, їхні батьки (один із батьків) або законні представники можуть подати до комісії відповідного загальноосвітнього навчального закладу (далі – комісія) письмову заяву про оскарження рішення педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу не пізніше п’яти робочих днів із дня оприлюднення рішення, що оскаржується.


11. Порядок діяльності, чисельність і склад комісії із спірних питань, що виникають під час переведення до наступного класу або вибуття із загальноосвітнього навчального закладу, затверджуються керівником навчального закладу відповідно до рішення педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу.


12. Письмова заяви про оскарження рішення педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу розглядається комісією упродовж трьох робочих днів, починаючи із дати її надходження.


13. Комісія за наслідками розгляду заяви може прийняти такі рішення: рекомендувати педагогічній раді загальноосвітнього навчального закладу скасувати, змінити, прийняти нове або залишити попереднє рішення, що оскаржується, без змін.


Результати розгляду заяви оформлюються протоколом засідання комісії.


14. Коригування результатів річного оцінювання здійснюється за результатами повторного семестрового оцінювання (одного або двох семестрів), що проводиться відповідно до письмових завдань, що мають  охоплювати зміст усіх тем, вивчених упродовж відповідного семестру, та графіка, що затверджується наказом керівника загальноосвітнього навчального закладу. За наслідками коригування результатів річного оцінювання видається  відповідний наказ керівника загальноосвітнього навчального закладу.

 

Директор департаменту загальної
середньої та дошкільної освіти                                         Ю. Г. Кононенко

 


Про структуру 2015/2016 навчального року

 

№ 1/9-253 від 22 травня 2015 року

Департаменти (управління) освіти і науки
обласних та Київської міської
державних адміністрацій

Інститути післядипломної педагогічної освіти

Загальноосвітні навчальні заклади

 

 

Відповідно до статті 16 Закону України "Про загальну середню освіту" структуру навчального року та строки проведення канікул встановлюють загальноосвітні навчальні заклади за погодженням з відповідними органами управління освітою. Тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів.

 

Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року №1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 за № 157/26602, перелік предметів для проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової, основної та старшої школи, форму та терміни проведення Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково.

 

Вручення документів про освіту планується провести для випускників 9-х класів 8 – 9 червня, 11-х класів – 28 – 29 травня.

 

Рішення про доцільність проведення навчальної практики та навчальних екскурсій загальноосвітні навчальні заклади приймають самостійно.

 

Робочі навчальні плани на 2015/2016 навчальний рік складаються:

 

  • для 1-4 класів – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України  від 10.06.2011 №572, із змінами згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2014 № 460;

 

  • для 5-7-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України  від 03.04.2012 №409 (в редакції наказу МОН України від 29.05.2014 №664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 № 1465;

 

  • для 8-9-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 №132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 №66;

 

  • для 10-11-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 №657;

 

  • для спеціалізованих шкіл (класів) з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназій, ліцеїв, колегіумів: 5-7 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України  від 03.04.2012 №409 (в редакції наказу МОН від 29.05.2014 №664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 № 1465 (додаток 8 та (чи) інші відповідно до спеціалізації); 8-9 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 №132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 №66; 10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834, зі змінами, внесеними наказом МОН України  від 29.05.2014 №657;

 

  • для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов: 1-4 класи – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України  від 10.06.2011 №572, із змінами згідно з наказом МОН України від 16.04.2014 № 460 (додатки 4-5); 5-7 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України  від 03.04.2012 №409 (в редакції наказу МОН України від 29.05.2014 №664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 № 1465; 8-9 класи – за Типовим навчальним планом спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженим наказом МОН України від 13.03.2006 №182; 10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834, зі змінами, внесеними наказом МОН України  від 29.05.2014 №657 (додаток 19);

 

  • для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу: 1-4 класи – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України  від 10.06.2011 №572, із змінами згідно з наказом МОН України від 16.04.2014 № 460 (додатки 6-7); 5-7 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 №409 (в редакції наказу МОН України від 29.05.2014 №664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 № 1465 (додатки 6-7); 8-9 класи – за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими наказом МОН України від 13.05.2005 № 291; 10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834, зі змінами, внесеними наказом МОН України  від 29.05.2014 №657 (додатки 21 та 22);

 

  • для 8-9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОНмолодьспорт України від 23.05.2012 р. №616;

 

  • для білінгвальних класів: 5-7 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України  від 03.04.2012 №409 (в редакції наказу МОН України від 29.05.2014 №664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 № 1465; 8-9 класи – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН від 07.07.2009 № 626; 10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834, зі змінами, внесеними наказом МОН України  від 29.05.2014 №657 (додаток 20);

 

  • для вечірніх (змінних) загальноосвітніх шкіл: 5-7 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 №409 (в редакції наказу МОН України від 29.05.2014 №664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 № 1465 (додатки 14-17); 8-9 класи – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 №132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 р. №66 (додатки 20, 21); 10-11 (12) класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 р. № 834, зі змінами, внесеними наказом МОН України  від 29.05.2014 №657 (додатки 24, 25);

 

  • 8-9 класи загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин з вивченням двох іноземних мов можуть користуватися варіантами навчальних планів, доведеними до місцевих органів управління освітою та навчальних закладів листом МОН України від 14.06.2005 № 1/9-321; для 10-11-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834, зі змінами, внесеними наказом МОН України  від 29.05.2014 №657 (додаток 15).

 

Робочі навчальні плани розробляються загальноосвітніми навчальними закладами щорічно на основі Типових навчальних планів і затверджуються відповідним органом управління освітою. Варіант Типового навчального плану (з вибором мови навчання, з вивченням мови національної меншини, з вивченням двох іноземних мов, з вивченням християнської етики чи етики, з вибором профілю навчання тощо) навчальний заклад обирає самостійно в залежності від типу закладу, його спеціалізації, освітніх запитів учнів і їхніх батьків та з урахуванням кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

 

Робочі навчальні плани розробляються у такій же формі та за тими ж рекомендаціями, як і минулого року (лист МОН України від 11.06.2014 №1/9-303). При цьому, частина навчального навантаження з фізичної культури (до 1 години на тиждень) може використовуватися на вивчення окремих навчальних предметів, що забезпечують рухову активність учнів (хореографія, ритміка, плавання тощо), за наявності відповідних умов, педагогічних кадрів та навчальних програм, які мають гриф Міністерства освіти і науки України.

 

Індивідуальні й експериментальні робочі навчальні плани затверджуються департаментами (управліннями) освіти і науки обласних та Київської міської державних адміністрацій і до 25 серпня мають отримати погодження Міністерства освіти і науки України.

 

Заступник Міністра П. Полянський

 


Про розробку календарних планів

Робочі навчальні плани на наступний навчальний рік мають розроблятися школами у такій же формі та за тими ж рекомендаціями, як і минулого року. Про це йдеться у листі Міносвіти про структуру 2015/2016 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів, що адресований регіональним департаментам освіти і науки, інститутам післядипломної педагогічної освіти та загальноосвітнім навчальним закладам.

У міністерстві зазначають, що робочі навчальні плани розробляються загальноосвітніми навчальними закладами щорічно на основі типових навчальних планів і затверджуються відповідним органом управління освітою.

Варіант типового навчального плану з вибором мови навчання, з вивченням мови національної меншини, з вивченням двох іноземних мов, з вивченням християнської етики чи етики, з вибором профілю навчання тощо школа обирає самостійно в залежності від типу, спеціалізації, освітніх запитів учнів і їхніх батьків та з урахуванням кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Також у Міністерстві освіти і науки наголошують, що робочі навчальні плани мають розроблятися школами у такій же формі та за тими ж рекомендаціями, як і минулого року (лист МОН України від 11.06.2014 № 1/9-303).

При цьому, частина навчального навантаження з фізичної культури (до 1 години на тиждень) може використовуватися на вивчення окремих навчальних предметів, що забезпечують рухову активність учнів (хореографія, ритміка, плавання тощо), за наявності відповідних умов, педагогічних кадрів та навчальних програм, які мають гриф Міністерства освіти і науки України.

Індивідуальні й експериментальні робочі навчальні плани мають бути затверджені департаментами (управліннями) освіти і науки обласних та Київської міської державних адміністрацій і до 25 серпня отримати погодження Міністерства освіти і науки України.

Також листом МОН передбачено, що структуру навчального року та строки проведення канікул встановлюватимуть загальноосвітні навчальні заклади за погодженням з відповідними органами управління освітою. Тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів.

Перелік предметів для проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової, основної та старшої школи, форму та терміни її проведення буде затверджено додатково.

Докладніше про складання школами робочих навчальних планів на 2015/2016 навчальний рік див. у листі МОН "Про структуру 2015/2016 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів".



За матеріалами http://osvita.ua/school/46997/

 


Про вивчення базових дисциплін


Лист МОН України від 26.06.2015 № 1/9-305 «Про вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році».

 

Після громадського обговорення та розгляду Колегією Міністерства зміни до програм були затверджені наказами МОН Навчальні програми зі змінами розміщено на сайті  (http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita-navchalni-prohramy). Програми позбавлені жорсткого поурочного поділу, вчителі можуть обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу.

 

Обласні, районні та міські методичні кабінети (об’єднання) не можуть втручатися в такі питання, оскільки це винятково компетенція вчителя.

 

Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства (www.mon.gov.ua).

 

Дозволяється використовувати підручники з відповідним грифом Міністерства, що видані в попередні роки, враховуючи при цьому зміни у програмах.

 

Щодо додаткової навчально-методичної літератури, то вчитель вільний у її виборі й може застосовувати таку, що найкраще реалізовує його методику навчання.

 

Також залишаються актуальними методичні рекомендації Міністерства щодо організації навчально-виховного процесу і вивчення базових дисциплін попередніх років. Тексти методичних рекомендацій розміщені на сайті МОН (http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations) та в Інформаційних збірниках Міністерства освіти і науки відповідних років.

 


Все выпускники в 2016 году будут сдавать экзамены в форме ЗНО

В следующем учебном году все выпускники школ, а также ученики, которые будут получать среднее образование в вузах I-II уровней аккредитации, будут сдавать школьные экзамены в форме ЗНО. Об этом, по результатам заседания Коллегии Министерства образования и науки, в своем Facebook сообщил директор Украинского центра оценивания качества образования Игорь Ликарчук.


По его словам, в 2015/16 учебном году, перечень предметов, по которым можно будет сдать ЗНО, не изменится.


Все выпускники школ будут сдавать государственную итоговую аттестацию в форме ЗНО по трем обязательным предметам: украинскому языку, иностранному языку, математике или истории Украины.


В случае, если для поступления в высшее учебное заведение выпускнику будут необходимы сертификаты ЗНО по другим предметам, он будет иметь возможность сдать внешнее оценивание.


В следующем году также будет продолжена практика использования тестов двух уровней сложности для внешнего независимого оценивания по украинскому языку и литературе и математике.


Как сообщил директор УЦОКО, государственную итоговую аттестацию в форме ЗНО также будут проходить все ученики, которые будут получать среднее образование в вузах I-II уровней аккредитации.

 

Джерело: http://ru.osvita.ua/school/47312/


Про особливості викладання окремих предметів в 4-х класах в 2015/2016 уч. році

У 2015/2016 навчальному році початкова школа повністю переходить на нові навчальні програми, відповідно четвертокласники продовжують навчання і за новими предметами, такими як: «Природознавство», «Я у світі», «Інформатика». У разі, якщо з фінансових причин  підручники не будуть доставлені до початку навчального року, пропонуємо в навчально-виховному процесі використовувати по можливості підручники 2004 року, робочі зошити (за згодою батьків) та додаткові дидактичні посібники.

 

Українська мова
Основною метою навчання учнів 4 класу української мови є продовження формування складників комунікативної компетентності, зокрема: здатності сприймати і розуміти почуту і прочитану інформацію, спілкуватися з людьми різного віку і статусу, висловлювати і доводити власні думки в усній і письмовій формах.
Реалізація зазначеної мети здійснюється за змістовими лініями – мовленнєвою, мовною, соціокультурною і діяльнісною.
Мовленнєва лінія спрямована на вдосконалення аудіативних умінь, розвиток діалогічного та усного і писемного монологічного мовлення.
У процесі вдосконалення аудіативних умінь слід концентрувати увагу на розумінні учнями теми і мети прослуханого тексту, на здатності встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, розуміти значення образних висловів, висловлювати власні думки з приводу почутого.
Під час розвитку діалогічного мовлення необхідно формувати такі якості як толерантність, доброзичливість, повагу до співрозмовника, уміння доводити свою думку, переконувати.
Особливу увагу в 4 класі слід приділяти розвитку писемного мовлення школярів, оскільки випускники початкової школи повинні вміти писати переказ тексту обсягом 70-100 слів і тексти різних типів (розповіді, описи, міркування) обсягом 60-80 слів. Для формування цих умінь призначені уроки розвитку зв’язного мовлення.
Учні 4 класу також мають бути здатні написати тексти практичного призначення – записку, запрошення, привітання, листа, замітку до стінгазети.  
Реалізація мовної лінії передбачає формування орфографічних і пунктуаційних умінь на основі необхідних теоретичних знань з мови. Зокрема, у 4 класі учні повинні поглибити знання про текст, речення, іменник, прикметник, дієслово, одержати уявлення про числівник, займенник, прислівник, засвоїти такі правила правопису, як: відмінкові закінчення іменників і прикметників; правопис іменників, у яких при змінюванні відбувається чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], [с´] та голосних [і] з [е], [о]; особові закінчення дієслів; правопис найуживаніших числівників, прислівників.
Звертаємо увагу, що в новій редакції програми з української мови вилучено такі теми, як: складне речення, правопис іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини, І і ІІ дієвідміни дієслова, особові закінчення дієслів І і ІІ дієвідмін.
Вивчення мовних знань і розвиток мовленнєвих умінь здійснюється на матеріалі текстів, які повинні мати пізнавальний, розвивальний і виховний потенціал. Тематику цих текстів визначено соціокультурною змістовою лінією, їі можна реалізувати через словникові диктанти, творчі роботи дібрані самим вчителем.
У процесі реалізації діяльнісної змістової лінії продовжується формування в четвертокласників ключової компетентності уміння вчитися. Особливу увагу слід приділяти розвитку в учнів умінь взаємодіяти з іншими учасниками навчального процесу, користуватися довідниковою літературою, узагальнювати, робити висновки, творчо застосовувати знання й уміння в нових ситуаціях, здійснювати самоперевірку, оцінювання результатів навчання і рефлексію.

 

Російська мова у загальноосвітніх навчальних закладах  з навчанням українською мовою
Метою навчальної програми «Російська мова. 4 клас»  є розвиток у школярів комунікативної компетенції – спроможності засобами мовленнєвої діяльності вирішувати пізнавальні, навчальні, особистісні питання. Елементарне оволодіння російською мовою у 4 класі передбачає збагачення і систематизацію мовних знань, мовленнєвих умінь і навичок, умінь лінгвістичного аналізу, започаткованих у 3 класі.
Навчальна програма передбачає подальше збагачення навичок діалогічного та монологічного висловлювання: збільшується обсяг складених діалогів (4-5 реплік), зростає ступінь самостійності при побудові діалогічного висловлювання; ускладнюється узагальнений зміст діалогів додаванням зустрічних запитань, відмовою на прохання, запитанням до пропозиції тощо; на зміну репродуктивним формам колективного або групового переказу мають прийти форми самостійного творчого переказу.
Продовжується систематична робота щодо удосконалення навичок читання вголос і мовчки, розуміння змісту й основної думки твору, засобів емоційної виразності. Цілеспрямована робота має проводитися щодо збагачення кола читання (фольклорні, класичні та сучасні твори дитячої літератури), формування і розвитку навичок роботи з текстом (визначення теми і головної думки твору, бачення складових частин змісту, їх послідовності, зв′язку між ними, розуміння логіки описаних подій і причино-наслідкових зв′язків, знаходження у тексті художніх засобів, усвідомлення їх ролі для створення літературного образу), збагачення досвіду творчої діяльності на матеріалі прочитаного.
Кількісні та якісні зміни передбачено в навичках писемного мовлення: утворення з 4-5 речень зв′язного висловлювання на запропоновану тему; формування навичок письмового переказу тексту до 60 слів; створення творів-мініатюр на вільну тему (5-6 речень); редагування власного писемного висловлювання.
Набуття комунікативного досвіду триває і при вивченні лінгвістичного матеріалу, оскільки школярі не лише диференціюють мовні одиниці, але й ілюструють опановані поняття власними прикладами, аргументують власну позицію щодо характерних ознак мовних одиниць, редагують висловлювання на лінгвістичну тему. Таким чином учні збагачують досвід парної та групової мовленнєвої взаємодії.
Опрацювання лінгвістичних одиниць (текст, речення, слово, морфема) має також на меті дотримання правильності висловлювання, адекватності вибору лексичних засобів, логічності побудови зв′язного висловлювання.
Формування правописних навичок програмою навчального предмета передбачено шляхом розвитку орфографічної та пунктуаційної пильності, закріплення уявлення про сильну та слабку позицію звука, вивченням елементарних орфографічних правил-рекомендацій, запам′ятовування графічного образу словникових слів (80 слів).
Розвиток комунікативної компетентності передбачає і реалізацію соціокультурної лінії мовної освіти, практичне ознайомлення з правилами культури мовленнєвої поведінки у громадських місцях – у театрі, кінотеатрі, музеї, бібліотеці, в транспорті, враховуючи соціальні ролі учасників комунікації (вік, стать, освіта, національність тощо).

 

Літературне читання
На уроки літературного читання програмою визначено 121 годину: у першому семестрі – 57 годин (3 години на тиждень), у другому семестрі – 64 години (4 години на тиждень). Один раз на два тижні проводиться урок позакласного читання чи бібліотечне заняття.
Коло читання, як зазначається в програмі, у 4 класі розширюється і систематизується шляхом упорядкування й узагальнення знань про раніше відомі жанри (прислів’я, приказки, лічилки, загадки, скоромовки, усмішки, казки (про тварин, чарівні), легенди, народні пісні, поезію, байки, п’єси, оповідання, повісті, повісті-казки, науково-художні, науково-популярні твори) і авторів; ознайомлення з новими жанрами (міфи про створення світу і людей, притчі), видом казок (соціально-побутові) й історичними оповіданнями  та залучення нових імен.
Твори різних жанрів і різної тематики виховують любов і пошану до рідної землі, мови, традицій українського та інших  народів, утверджують людяність, честь, дружбу, працелюбність тощо.
Зазначимо, що в програмі (с. 73) перелік творів, визначених змістовою лінією «Коло читання» по класах, є рекомендованим.
У 4 класі провідне місце у сприйманні й засвоєнні навчального матеріалу належить читанню мовчки. У роботі з текстом збільшується питома вага вправ і завдань на розвиток смислової сторони читання.
У змістовій лінії «Формування і розвиток навички читання» визначаються  особливості роботи над формуванням повноцінної навички читання вголос (читання правильне, усвідомлене, виразне, у темпі, визначеному програмою, та мовчки у темпі не нижчому 110 слів за хвилину. Зростає рівень самостійності учнів у виборі та правильному застосуванні засобів інтонаційної виразності під час читання вголос творів різних жанрів.
У наступних лініях програми визначено зміст роботи над навчанням учнів усвідомлено сприймати художній твір з урахуванням його жанрових особливостей, формуванням уваги у дітей до засобів створення художніх образів (епітетів, порівнянь, метафор, повторів, гіпербол), емоційно-оцінного ставлення до прочитаного, загальнонавчальних умінь і навичок. Звертається увага на виявлення авторської позиції щодо зображеного, самовираження дітей через творчу діяльність у зв’язку з прочитаним і самостійний вибір, читання й усвідомлення дитячої книжки.

 

Математика
Навчання математики в 4 класі розпочинається розділом «Узагальнення й систематизація навчального матеріалу за 3 клас». Його метою є актуалізація знань і вмінь учнів, пов’язаних із нумерацією трицифрових чисел, узагальнення усних прийомів обчислення (якщо міститься один і більше переходів через розряд, то доцільним є застосування письмового прийому додавання і віднімання). Окремими питаннями розділу є:

  • дослідження залежності результатів арифметичних дій від зміни одного з компонентів, що є підґрунтям прийому округлення;
  • систематизація знань учнів про ділення з остачею та відповідних умінь, що є підготовкою до ознайомлення з письмовим діленням.


Наступний розділ програми - «Письмові прийоми множення та ділення». Важливо досягти вимоги програми щодо застосування учнями алгоритму письмового множення на двоцифрове число, що надасть можливість перенести відомий спосіб дії на випадки множення багатоцифрових чисел на одноцифрове. Під час ознайомлення з алгоритмом письмового ділення варто зважати, що ця дія є складною за своєю структурою, тому на перших етапах не варто вимагати від учнів розгорнутого пояснення алгоритму.
Центральним розділом є «Нумерація багатоцифрових чисел», для засвоєння якого доцільно використовувати таблиці розрядів і класів. Учні мають не лише визначати розрядний склад числа, а й подавати число у вигляді суми чисел першого і другого класів, що підготує їх до виконання оберненої дії - заміни суми розрядних доданків (або суми чисел першого і другого класів) багатоцифровим числом. Певну увагу слід приділити також утворенню багатоцифрових чисел загальним способом – прилічуванням одиниці до попереднього числа та відлічуванням одиниці від наступного числа.
Важливим питанням нумерації є визначення загальної кількості одиниць певного розряду. У концентрі «Тисяча» учні визначали кількість десятків і сотень у числі, «прикриваючи» справа в записі числа відповідну кількість цифр. За аналогією можна познайомити і зі способом визначення загальної кількості тисяч, десятків тисяч, сотень тисяч в багатоцифровому числі. Така робота є підґрунтям до усних обчислень на основі нумерації багатоцифрових чисел. У концентрі «Багатоцифрові числа» передбачається розвиток уміння виконувати письмове додавання і віднімання багатоцифрових чисел до рівня навички, для цього доцільно перенести відомий учням із 3-го класу спосіб дії на випадки обчислення з багатоцифровими числами. Відомі письмові прийоми множення та ділення теж доцільно перенести в нову ситуацію – на випадки множення та ділення багатоцифрових чисел, спочатку на одноцифрове, а потім на двоцифрове число.
Розділ змістової лінії «Числа. Дії з числами» – «Дроби» вивчається на наочній основі, з постійним поясненням значення знаменника і чисельника. Порівняння дробів із рівними знаменниками спочатку відбувається на наочній основі, а потім у результаті індуктивного узагальнення формулюється правило. З метою введення правил знаходження дробу від числа (числа за величиною його дробу) доцільно спочатку актуалізувати правило знаходження частини від числа (числа за величиною його частини).
Розширення геометричної компетенції в 4-му класі відбувається за рахунок ознайомлення учнів із видами кутів.
Змістова лінія «Математичні вирази. Рівності. Нерівності» зазнала найбільше змін. З програми вилучено рівняння, у яких один із компонентів поданий виразом зі змінною, а також ознайомлення учнів з алгебраїчним методом розв’язування складених задач. Але для реалізації наступності між початкової та основною школою вчитель може розглядати ці питання разом із учнями, які прагнуть працювати на високому щаблі складності.
Змістова лінія програми «Величини» реалізується під час вивчення нумерації чисел шляхом узагальнення і систематизації знань учнів одиниць вимірювання довжини, маси, часу, вартості. Під час вивчення арифметичних дій дітей вчать виконувати додавання і віднімання простих та складених іменованих чисел, множити та ділити іменовані числа на одноцифрове число, ділити іменоване число на іменоване.
У 4-му класі учні ознайомлюються з новою величиною – швидкістю руху тіла при рівномірному прямолінійному русі, з одиницями швидкості, правилом та формулою знаходження швидкості. Увагу учнів звертають на те, що процес руху тіла описує трійка взаємопов’язаних величин: подоланий шлях, швидкість і час; подоланий шлях є загальною величиною, швидкість – це величина одиниці виміру. Під час розв’язування простих задач на підставі застосування залежності значення добутку від зміни одного з множників можна дослідити залежність подоланого шляху від зміни швидкості руху при сталому часі або від зміни часу руху при сталій швидкості.
Ще однією новою величиною, з якою знайомляться учні 4-го класу, є площа фігури. Важливим етапом вивчення цієї теми є засвоєння правила знаходження площі прямокутника та відповідної формули. Правило вводиться на практичній основі шляхом розбиття прямокутника на квадратні сантиметри і дослідження способів обчислення кількості квадратних сантиметрів, що вміщуються в ньому. З програми вилучено матеріал, пов'язаний із співвідношеннями між одиницями вимірювання площі.       
Реалізовуючи змістову лінію програми «Сюжетні задачі», у 4-му класі розв’язують прості задачі з величинами - швидкість руху тіла, час руху та подоланий шлях; прості задачі на знаходження площі прямокутника та обернені до них; прості задачі, що містять три компоненти: час початку події, тривалість події та час закінчення події. Серед складених задач учням пропонуються задачі з новими групами взаємопов’язаних величин, задачі на знаходження дробу від числа та числа за величиною його дробу, а також типові задачі, що містять однакову величину (на знаходження четвертого пропорційного, задачі на подвійне зведення до одиниці, задачі на пропорційне ділення, задачі на знаходження невідомих за двома різницями) та задачі на процеси (на спільну роботу, на рух). Певна увага приділяється задачам із буквеними даними, які можуть бути використані з метою залучення учнів до запису розв’язання задачі виразом з подальшим обчисленням його значення.
З метою формування в учнів уміння розв’язувати задачі вчитель має звернути увагу на підрозділ програми «Загальні прийоми розв’язування задач», у якому визнається порядок роботи над задачею: аналіз змісту задачі; подання результатів аналізу тексту задачі у вигляді допоміжної моделі; складання плану розв’язування задачі (як у результаті аналітичного чи синтетичного пошуку розв’язування задачі, так і в результаті актуалізації учнем загального способу розв’язування типової задачі), запис розв’язання задачі й відповіді, перевірка розв’язання.
Зауважуємо, що запис розв’язання задачі по діях з поясненням та запис розв’язання задачі виразом – це лише дві різні форми запису, а не два способи розв’язування задачі. Розв’язування задачі різними способами передбачає різні шляхи задоволення вимоги задачі.
 Розв’язування задачі іншим способом є одним із способів перевірки правильності розв’язання задачі (непряма перевірка).
Основний акцент  у вивченні змістової лінії програми  «Робота з даними» ставиться на опануванні на практичному рівні способів подання інформації; формуванні вміння працювати з інформацією, яка подана в різний спосіб (читати і розуміти, знаходити, аналізувати, порівнювати), заносити дані до таблиць, використовувати дані для розв’язування практично зорієнтованих задач.

 

Основи здоровя
Навчальні успіхи тісно пов’язані зі станом здоров’ям і фізичним розвитком учнів, тому предмет «Основи здоров’я» відіграє особливу роль у навчально-виховному процесі. Метою предмета  є формування здоров’язбережувальних компетенцій учнів на основі оволодіння ними знаннями про здоров’я та безпеку, практичними навичками здорового способу життя і безпечної поведінки, формування в них ціннісного ставлення до життя і здоров’я, сприяння їх фізичному, психічному, соціальному і духовному розвитку.
Здоров’язбережувальні компетенції – це суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень, які сприяють здоров’ю у всіх сферах життєдіяльності людини. До психосоціальних компетенцій (життєвих навичок)належать: позитивна самооцінка, самоконтроль, керування стресами, мотивації успіху і гартування волі, аналіз проблем і прийняття зважених рішень, критичне і творче мислення, вміння вчитись, ефективне спілкування, співчуття, розв’язування конфліктів, протистояння негативним соціальним впливам. До спеціальних компетенцій належать: санітарно-гігієнічні навички, раціональне харчування, рухова активність, загартування, організація режиму праці та відпочинку, надання першої допомоги тощо.
Особливість методики проведення уроків у початковій школі полягає в тому, що оволодіння здоров’язбережувальними компетенціями потребує багаторазового вправляння, насамперед у процесі групової взаємодії. Тому необхідна організація практичної, ігрової, індивідуальної та колективної діяльності учнів, що базується на взаємодії вчителя з учнями і учнів між собою. Застосування інтерактивних методів навчання забезпечує ефективне засвоєння учнями навчального матеріалу і відпрацювання ними поведінкових навичок.
Рекомендується використання таких інтерактивних методів, як моделювання ситуацій, мозкові штурми, дискусії в малих групах. Це дозволяє учням набути необхідного досвіду розв’язання проблем, навчає вільно висловлювати свої думки, толерантно ставитися до різних точок зору, розподіляти обов’язки в групі й приймати спільні рішення.
У віці 8-10 років спостерігається потреба у максимальній руховій активності. Для задоволення фізіологічних потреб учнів рекомендується активно використовувати на уроках фізкультхвилинки (руханки), пересаджувати дітей, об’єднуючи їх у групи, пропонувати активні види діяльності (наприклад, давати відповідь на запитання з допомогою жестів).
Оцінювання навчальних досягнень учнів має бути заохочувальним і здійснюватися переважно засобами моніторингу за прогресом у знаннях, ставленнях та уміннях учнів упродовж навчального року. Академічні оцінки не виставляються, адже негативна оцінка може знизити зацікавленість учня у вивченні предмета і знизити його особисту мотивацію до здорового способу життя. Поточне (поурочне) і тематичне оцінювання має бути вербальним, що створюватиме умови для розвитку в учнів навичок самооцінювання, ціннісного ставлення до здоров’я і створення мотивації до його збереження і зміцнення.   

 

Природознавство
Звертаємо увагу, що змінено структуру навчальної програми  «Природознавство».
Зміст предмета «Природознавство» у 4 класі продовжує знайомити учнів із навколишнім природним середовищем, систематизувати знання про природні об’єкти і явища, формувати первинні уявлення про взаємозв’язок між світом живої і неживої природи, між організмами; доповнюється новими знаннями про будову Всесвіту, план і карту, природу материків і океанів, природні зони України; елементарними відомостями про тіла та речовини; систематизуються та узагальнюються знання про взаємовплив між діяльністю людини і змінами, що відбуваються в навколишньому середовищі.
У навчальному змісті передбачено системне вивчення астрономічного матеріалу. До основних питань, що розглядаються, належать Сонячна система, небесне тіло (планета, зоря, галактика) та видимі рухи світил на зоряному небі, рухи Землі, пояси освітленості. При вивченні астрономічного матеріалу слід розкрити значення зоряного неба в історії людства, акцентуючи увагу на тому, що воно не лише допомагало людині орієнтуватися в часі та просторі, а й було таємницею, загадкою, яку намагався розгадати допитливий людський розум. Розглядаючи питання про сузір’я, радимо виконати практичні завдання з визначення найвідоміших сузір’їв на карті зоряного неба. Перед цим учнів потрібно ознайомити з будовою такої карти у шкільному атласі. Розглядаючи питання про планети Сонячної системи, доцільно пояснити учням, що планети можуть мати тверді поверхні або складатися з газу – у цьому полягає головна відмінність між ними. Слід звернути увагу учнів на те, що планети-гіганти мають велику кількість супутників, а також кільця. Учням важливо донести думку про те, що ми живемо в час існування в нашому Всесвіті галактик; наша галактика – Молочний Шлях.
Відомості розділу «План і карта» передбачають формування низки географічних компетенцій: умінь орієнтуватися на місцевості, працювати з умовно-знаковими системами (глобусом, різними картами шкільного атласу, топографічним планом), умінь бачити за умовними знаками реальні об’єкти і простору, умінь користуватися планами і картами для вирішення пізнавальних і навчальних завдань.
Знайомлячи учнів із масштабом, треба приділяти більше уваги практичним завданням для відпрацювання прийомів використання масштабування при зображенні предметів (шкільного столу, книги), щоб підготувати їх до роботи з планами і картами. Важливо донести до свідомості учнів, що на площині можна відобразити і довжину, і ширину, і висоту природних об’єктів, використовуючи масштаб.
Під час вивчення розділу «Природа материків і океанів»учні знайомляться з чисельністю населення нашої планети, особливістю природи материків, частин світу, океанів. Вивчення материків відбувається за планом.
При вивчені розділу «Природа України»учні знайомляться з природою України, з її найбільшими рівнинами, гірськими системами, ріками, озерами, морями, з корисними копалинами, ґрунтами, природними зонами. Вивчення природних зон відбувається за планом по карті природних зон. При вивченні програмового матеріалу треба звертатися до фізичної карти України; вчити учнів правильно показувати географічні об’єкти на карті; бажано використовувати для класних або домашніх завдань адаптовану до молодшого шкільного віку контурну карту, вміщену в робочому зошиті.
Зміст розділу «Тіла та речовини»покликанийформувати ушколярів  елементарні уявлення про речовини, атоми, молекули. Для переконання учнів в існуванні найменших частинок речовини, слід використати їхній життєвий досвід, безпосередні спостереження за явищами у природі та побуті.
Під час опрацювання розділу школярі знайомляться з будовою і властивостями твердих тіл, рідин і газів, різноманітністю речовин і матеріалів та їх використанням людиною. Важливо, щоб при подачі матеріалу учні зрозуміли, який існує взаємозв’язок між будовою і властивостями речовини.
Навчаючи природознавства, необхідно враховувати регіональні особливості у змісті предмета, включати місцеві природні об’єкти в навчальний процес (знання найбільш поширених форм рельєфу, водних об’єктів, ґрунтів, рослин і тварин своєї місцевості, природоохоронних територій, вивчення правил безпечної поведінки у своїй місцевості). Не втрачають актуальності в 4 класі завдання курсу природознавства, пов’язані із засвоєнням традицій українського народу у відносинах людини з природою. 
У четвертому класі школярі продовжують проектну діяльність. Програмою передбачено розроблення 6 проектів. Проектна діяльність може виконуватися індивідуально, у малих групах, і всім класом. Тематику навчальних проектів учитель може змінювати відповідно до матеріально-технічного забезпечення, наявності власних цікавих дидактичних розробок, рівня підготовленості класу, інтересів дітей, регіональних особливостей природи рідного краю тощо.
У 4 класі вчителю необхідно формувати в учнів уміння працювати з різними джерелами інформації: навчальна стаття, науково-популярний і художній тексти, ілюстрації, схеми, діаграми, моделі природних об’єктів і явищ, власні спостереження, проведений експеримент, енциклопедії, Інтернет.
Після завершення вивчення кожної теми доцільно проводити підсумковий контроль (тематичне оцінювання). Для цього використовуються завдання різних типів та рівня складності, які оцінюються відповідною кількістю балів. Такі роботи завершуються оцінкою, що виставляється кожному учню. Кількість підсумкових робіт може регламентуватися, але не має перевищувати кількість тем, що виділяється у програмі.

 

«Я у світі»
У навчальній програмі розгорнуто змістові блоки: «Людина», «Людина серед людей»; Людина в суспільстві»; «Людина і світ».
Зміст програми зосередить учнів на усвідомленні суті взаємовідносин людини і суспільства, набутті демократичних цінностей, адекватному випробуванні різноманітних соціальних ролей.
Україна – її державотворчі цінності, вироблення громадянських почуттів, поведінкових еталонів – ці елементи змісту є першорядними, що задають мету реалізації програми.
Видатні постаті, успішні люди, патріотично спрямовані, які вміють переборювати життєві труднощі і йдуть до власної мети, стають зразком для вироблення в учнів власних життєвих стратегій.
У програмі значна питома вага етико-правової тематики, що дозволить  формувати  широту поглядів на світ людей, вчинків, поведінки, розглядати їх у взаємозумовленні, залежності одне від одного, створювати умови для координації позицій, вияву соціально затребуваних почуттів.
Це – патріотичні почуття, повага до людей, толерантність,  правосвідомість, добро, товариськість, дружба, поштиве ставлення, ввічливість, акуратність та ін. Для вчителя найбільш актуальною є проблема добору навчального матеріалу за певними критеріями: науковості, систематичності і частотності розгляду; ступеня необхідності й актуальності у певному віковому періоді;  узгодження змісту, структури,  обсягу  з цілями предмета з часом, що відводиться на вивчення; достатнього забезпечення повторюваності  завдань з урахуванням складності.
Компетентнісний підхід до формування соціальності молодшого школяра передбачено в державних вимогах до результатів навчання. Вони в повному обсязі зазначені в програмі, у Критеріях навчальних досягнень учнів і виражені в компетентнісниих характеристиках, тобто таких, що можуть бути застосовані в життєвих контекстах, як от: володіє прийомами…; дає оцінку…; наводить приклади…; аргументує переваги…; моделює ситуації тощо.
Учителю важливо всіляко заохочувати учнів висловлювати думку, спираючись на власний життєвий досвід; передбачити на уроках ситуації вибору змісту, форм діяльності, виду завдань і партнерів для їх виконання.
Конкретні знання постають як засіб пізнання світу і життєтворчості, а не як кінцева мета навчання. Тому основним завданням є забезпечення активної позиції учня у набутті особистісних цінностей. А через них – суспільно значущих, які стануть орієнтиром у соціальній практиці.

 

Трудове навчання
Трудове навчання в початковій школі є однією з ланок неперервної технологічної освіти, що створює базу для успішного опанування учнями технологій основної школи та здобуття професійної освіти. 4 клас – період початкового професійного самовизначення учнів, у процесі якого вони знайомляться зі світом праці і професій, отримують початкову загальнотрудову підготовку. На цьому етапі закладається база для вивчення на наступній сходинці трудового навчання загальних основ виробництва і майбутнього вибору професійної кар’єри в умовах ринку праці.
Зміст програми спрямований на формування і розвиток у межах вікових можливостей предметно-перетворювальної компетентності учнів, яка дає можливість їм самостійно вирішувати предметно-практичні та побутові задачі.
Для залучення учнів до предметно-перетворювальної діяльності передбачено якнайширше використання матеріалів: паперу, картону, пластиліну, ниток, тканин, дроту, штучних матеріалів.
У програму включені спостереження з дослідами (спостереження за виробами, виготовленими на основі важелів, розгляд зразків дроту та дослідження їх властивостей, розгляд фотозразків виробів та визначення матеріалів, із яких вони виготовлені), а також розв’язання техніко-технологічних задач.
Відбувається формування знань і уявлень із галузі дизайну, залучення учнів до творчої проектно-конструкторської діяльності. На конкретних прикладах учні знайомляться з основним принципом дизайну.
Основний принцип дизайну (функціональна відповідність та художня виразність) діти опановують у процесі творчої діяльності з проектування речей із яскраво вираженим характером та точно визначеною галуззю функціонування.
Вивчення елементів технології спрямовано на з’ясування загальних закономірностей виготовлення виробів із різних матеріалів. Будь-який технологічний процес включає в себе декілька етапів. На першому етапі учні вибирають матеріали й виконують оброблювальні операції: розмітку, згинання, різання та інші. Етап зборки передбачає з’єднання окремих деталей виробу різними способами (склеювання, зшивання, скручування). Оздоблюються вироби аплікацією, вишивкою, ажурним вирізуванням та інше.
Ознайомлення з елементами організації та економіки розкриває учням організаційні закономірності виробничої діяльності, які дозволяють створити раціональні умови праці. Сюди входять організація робочого місця й трудового процесу, розподіл функцій у групі, уміння планувати майбутню роботу, розрахунок необхідних матеріалів і часу, вибір інструментів, раціональних прийомів роботи, уміння контролювати, оцінювати роботу за якістю.
Програма також передбачає включення дітей в елементарні виробничі відносини у групових формах організації праці, що забезпечує моделювання реальної економічної діяльності, елементів управління. Учитель послідовно знайомить учнів із правилами безпечної праці інструментами та санітарно-гігієнічними вимогами до організації праці.
Послідовність виготовлення об’єктів праці учнів базується на основних принципах дидактики – від простого до складного, створює умови для індивідуального підходу до навчання, збуджує уяву, активізує мислення.
У результаті трудової діяльності в учнів формуються вміння та навички з обробки матеріалів, правильне уявлення про навколишню дійсність, розширюється загальний і політехнічний кругозір, виховується свідоме ставлення до праці. У молодшому шкільному віці предметна діяльність одночасно є і пізнавальною. А тому діяльність, яка передбачає обробку різних матеріалів, стає для дітей формою мислення, джерелом їхнього розумового розвитку.

 

Інформатика
Основними завданнями цього курсу є формування в учнів молодшого шкільного віку початкових уявлень про базові поняття інформатики, початкових навичок знаходити, використовувати, створювати і поширювати повідомлення та дані, застосовуючи для цього засоби інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), алгоритмічне, логічне і критичне мислення.
При плануванні своєї роботи вчителям необхідно звертати увагу в навчальній програмі курсу не тільки на зміст навчально матеріалу, а й на державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, у яких чітко визначено, що в результаті вивчення теоретичних питань курсу учні 4-го класу повинні лише розуміти, мати уявлення, орієнтуватися тощо. І лише кілька теоретичних питань учні повинні знати.
 На першому уроці доцільно перш за все повторити правила безпечної роботи з комп’ютером, а також правила поведінки в комп’ютерному класі. Доцільно також на цьому уроці пригадати з учнями, що вони вивчали і чого навчилися в курсі «Інформатика» у 2-му і в 3-му класах, а також, де вони застосовували здобути знання і вміння.
Вивчення теми «Файл. Папка. Операції над папками і файлами» має базуватися на відомих учням з попередніх класів поняттях Папка і Файл. На початку вивчення цієї теми рекомендується повторити з учнями, для чого призначені файли і папки, а також, як переглянути вміст певної папки. У результаті вивчення цієї теми учні повинні навчитися створювати, видаляти і копіювати папки, а також копіювати і видаляти файли.
Оскільки при вивченні теми «Робота з презентаціями» в 3-му класі учні створювали і опрацьовували текстові об’єкти на слайдах, то в них вже мають бути сформорвані початкові вміння по введенню, редагуванню і форматуванню текстів. Ці вміння мають буди актуалізовані, закріплені і розширені в середовищі текстового редактора при вивченні теми «Опрацювання тексту на комп’ютері». Особливу увагу необхідно приділити правилам введення тексту та їх виконанню. Аналогічна ситуація зі вставлянням і форматуванням графічних об’єктів у текстовому документі.
Тема «Графічний редактор» є повторенням і закріпленням аналогічної теми, що вивчалася в 2-му класі. Більш доцільно вивчати цю тему в 4-му класі на основі іншого графічного редактора порівняно з вивченням цієї теми в 2-му класі.
Під час вивчення теми «Безпека дітей в Інтернеті» необхідно передбачити детальне ознайомлення учнів із правилами безпечної роботи в Інтернеті в процесі пошуку інформації, а також під час різноманітних Інтернет-спілкуваннях. При вивчення цієї теми доцільно проводити широке обговорення ситуацій, що можуть виникнути під час роботи в Інтернеті, використовувати різноманітні рольові ігри та ін. Тут також передбачено ознайомлення учнів з Інтернет-ресурсами, які вони можуть використати в своїй навчальній діяльності у процесі вивчення різних предметів, під час проведенні невеликих досліджень тощо.
Тема «Висловлювання. Алгоритми з розгалуженням і повторенням» продовжує алгоритмічну лінію курсу. У процесі вивчення цієї теми потрібно періодично звертатися до життєвого досвіду учнів, добирати разом з ними і аналізувати алгоритми, які вони використовувалися під час вивчення інших предметів, у їхній повсякденній діяльності, у діяльності їхніх батьків, друзів, знайомих тощо.
У процесі вивчення теми «Робота з презентаціями» необхідно повторити і закріпити знання та вміння, що учні отримали при вивченні аналогічної теми в 3-му класі. Важливо постійно звертати увагу учнів на необхідність дотримання вимог до дизайну слайдів, а також на те, що комп’ютерна презентація є лише частиною презентації нових об’єктів і не може розглядатися у відриві від усього процесу такої презентації. Важливо також, щоб учні отримали хоча б невеликий практичний досвід проведення презентації з використанням комп’ютерних технологій. Крім того, при вивченні цієї теми учні познайомляться з можливостями використання анімаційних ефектів у презентації.
Під час повторення та узагальненні матеріалу, вивченого в 4-му класі, доцільно, щоб учні виконали та захистили індивідуальні або групові проекти, що потребуватимуть від них комплексного застосування тих знань і вмінь, які вони набули при вивченні інформатики в початковій школі.


Нові вимоги із заповнення журналу 1-4-х класів

Міністерством освіти і науки затверджено Інструкцію щодо заповнення класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів. Відповідний наказ вже пройшов процедуру реєстрації у Міністерстві юстиції і набере чинності з 01 вересня 2015 року.

Інструкцією визначені вимоги до заповнення класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, а також визначена його форма.

Вимоги до ведення журналу є обов’язковими для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форм власності.