Комунальний заклад освіти
"Середня загальноосвітня школа №81"

 


Допитливим чомусикам

<<< На головну сайту

 

Корисні посилання >>>

 

         

 

         

 

Істория

Зміст розділу
 

 

 
2012
 
 

 

До 80-річчя Дніпропетровської області

 

 

 

 

 

На сучасному етапі свого розвитку Дніпропетровська область повноправно посідає лідируючі позиції в економічному, науковому та культурному житті нашої країни. Займаючи 5,3 % території України та складаючи 7,4 % її населення Дніпропетровщина виробляє 100 % марганцевої руди та 81,9 % залізної руди, 75,4 % труб та 57 % феросплавів. Науково-технічні роботи в області виконують 15 наукових установ академічного профілю, 71 – галузевого профілю, 12 вищих навчальних закладів та 5 установ заводського профілю. За кількістю вищих навчальних закладів область посідає одне із перших місць в Україні. Мережа ВНЗ представлена 62 закладами І-ІІ рівнів акредитації та 22 закладами ІІІ-ІV рівнів акредитації в яких навчається 157,7 тисяч студентів.

 

Територіально Дніпропетровська область розташована в південно-східній частині України в басейні середньої та нижньої течії Дніпра. Межує з Харківською, Донецькою, Запорізькою, Полтавською, Кіровоградською, Миколаївською та Херсонською областями. Область складається із 22 адміністративних районів та 13 міст обласного підпорядкування. Такого вигляду в територіальному плані область набула лише після Великої Вітчизняної війни і це було досягнуто довгим шляхом змін та реформування, особливо в І пол. ХХ ст., що пов'язано з бурхливими соціально-політичними та економічними змінами.

 

Офіційним «днем народження» області вважається 27 лютого 1932 р. коли Президія ЦВК СРСР спеціальною постановою затвердила рішення ІV позачергової сесії ВУЦВК УСРР від 9 лютого 1932 р. про створення на території України 5-ти областей: Київської, Харківської, Вінницької, Одеської та Дніпропетровської. За останньою закріплювалося 54 адміністративно-територіальні одиниці – 4 міста та 50 районів. Серед районів було 9 національних – Високопільський, Люксембургський, Молочанський – німецькі; Ново-Златопільський, Сталіндорфський – єврейські; Камянський, Терпіннянський – російські; Велико-Янисольський – грецький та Коларівський – болгарський. Дніпропетровщина включала в себе деякі райони сучасних Донецької, Миколаївської, Херсонської, Кіровоградської та майже всю Запорізьку область, територія її становила 73149,4 кв.км. з населенням 4 032 200 осіб.

 

До проведення перших обласних з'їздів Рад всією організаційної роботою, пов'язаною з запровадженням обласної системи, мали керувати спеціально створені обласні організаційні комітети, що підпорядковувалися президії ВУЦВК та РНК УСРР. Для Дніпропетровської області був затверджений організаційний комітет в складі 12 осіб під головуванням Данила Івановича Петровського, який на той момент обіймав посаду заступника голови Раднаркому УСРР. До складу Дніпропетровського обласного організаційного комітету увійшли Сорокін П.Д. (в 1929-30-х рр. – голова Дніпропетровського окрвиконкому, з 1930 – голова міськради м.Дніпропетровська), Рогальов Ф.Ф. (військовий комендант м.Дніпропетровська, командир 7 стрілецького корпусу, що дислокувався в нашому місті), Чернявський В.І. (перший секретар Дніпропетровського обкому КП(б)У з лютого по жовтень 1932 р.), який на об'єднаному пленумі МПК та МКК 10 лютого 1932 р. зазначив, що утворення областей мало на меті полегшення керівництвом районами, яких на Україні нараховувалося «384 райони й було надзвичайно важко і складно із одного Харкова керувати ними». Але, на сьогодні, можна припустити, що створення обласних, проміжних ланок управління між центром та районами, мало набагато глибші причини які крилися, в першу чергу, в соціально-економічних зрушеннях на селі кінця 1920-початку 1930-хх рр. Щорічне збільшення хлібозаготівель, втілення в життя плану суцільної колективізації, боротьба з так званим «куркульством» та перші прояви голоду на Україні взимку 1931-32 рр. вимагало від центральних органів влади посилення контролю за регіонами і це вилилось в перекидання значної частини роботи та відповідальності у цій сфері на обласні органи влади.

 

4 серпня 1932 р. в Будинку культури залізничників (вул. Леніна) відкрився перший обласний з'їзд Рад Дніпропетровщини. Делегати заслухали привітальну телеграму «всеукраїнського старости» Г.І. Петровського, яку зачитав Данило Іванович Петровський, одноголосно обраний головою облвиконкому.

Щойно утворившись, Дніпропетровська область зазнала перших територіальних втрат. 2 липня 1932 р. була створена Донецька область до складу якої відійшло 5 районів Дніпропетровської, а 22 вересня 1937 р. до новоствореної Миколаївської області відійшло ще 9 районів. Найбільших територіальних втрат Дніпропетровщина зазнала в 1939 році, коли із її складу було вилучено 28 районів, що увійшли до Запорізької області. Таким чином, напередодні Великої Вітчизняної війни Дніпропетровська область складалась із 26 районів та 7 міст обласного підпорядкування.

 

Небачені випробування випали на долю Дніпропетровщини в період Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. Під час окупації, яка тривала 2 роки і 6 місяців, німецько-фашистські загарбники знищили понад 78 тис. цивільного населення та 37 тис. військовополонених, примусово вивезли до Німеччини більше 176 тис. осіб. Проти поневолювачів розгорнувся рух опору. Визволення області Радянською армією тривало з початку вересня 1943 р. до початку березня 1944 р. Найжахливіша в історії людства війна залишила на теренах Дніпропетровщини зруйновані міста і села, виведені з ладу заводи і фабрики, мости, затоплені шахти, знищені будівлі лікарень, шкіл, вищих навчальних закладів. Усе це відбудовувалося самовідданою працею жителів краю у післявоєнні роки.

 

У повоєнний період Дніпропетровщина перетворилася в один із найпотужніших регіонів Радянського Союзу, а з 1991 р. – незалежної України.

 

.... .........................................

 

Подорожі рідним краєм

 

..........


Почесний громадянин краю

..................................

 

Олександр Миколайович Поль (1832-1890) – український дослідник-археолог українсько-німецького походження, верхньодніпровський поміщик, шляхтич, краєзнавець і підприємець, меценат.

 

Олександр Поль – активний громадський діяч, який брав участь у впровадженні селянської, земської і судової реформ на Катеринославщині, 15 років він віддав на детальне вивчення залізних руд Кривого Рогу і доведення їх промислового значення.

 

О.М. Поль особисто сприяв тому, щоб у 1881 році розпочались промислові розробки, які визначили подальший бурхливий економічний розвиток Придніпровського регіону. Саме в цьому році був отриманий дозвіл на будівництво Криворізької залізниці, яка проходила через Катеринослав. Вона поєднала Кривий Ріг та Донбас і тим самим ліквідувала відірваність нашого краю від світу та заклала основи розвитку міста.

 

За 25 років з 1885 р. по 1900 р. населення Катеринослава зросло від 47 до 180 тисяч! Того ж 1881 року вдалося розпочати будівництво мосту через Дніпро – другого на той час у Росії та першого за довжиною у Європі. Таким чином своєю залізницею та першим мостом ми завдячуємо Олександру Миколайовичу.

 

Ця талановита та завзята людина вважалася «степним Колумбом» завдяки своєї пристрасті збирати предмети давнини. Особливу увагу він приділяв історії Запорізької Січі. Його колекція нараховувала 4774 предмета, які у 1887 були розташовані у першому археологічному музеї нашого краю – будинку, у якому проживала ця видатна людина.

 

Вдячні нащадки у 2002 встановили пам'ятник першому почесному громадянину міста Дніпропетровська.

 

 

 

Учні нашої школи приймають участь у заходах, присвячених здобуткам відомого співвітчизника.